Сьогодні день — Мороку

Пишу цей блог, оновлюючи розділи щодня, і сьогодні хочу зупинитися на одному з героїв моєї книги — Обсидіані.

Це темна, суперечлива фігура, яка, як мені здається, або притягує, або лякає.

Він не говорить натяками. Усе — прямо, боляче, різко. Його дії завжди мають наслідки, і бажання, які він виконує, ніколи не залишаються без відплати. Та попри всю жорстокість, в ньому є щось... трагічне. Наче кожен його вчинок — це відлуння старої рани, яку він давно перестав лікувати.

Обсидіан — не демон, який просто нищить. Він викриває. Витягує назовні найглибші бажання й показує, що за ними ховається: слабкість, страх, або... сила.

Що він викликає у вас? Чи відчуваєте ви до нього відразу? Чи, навпаки, не можете відірватися, як від полум’я, знаючи, що воно обпече?

Мені цікаво, як ви бачите його — як злодія, антагоніста, чи, може, як спотвореного рятівника?

І, як обіцяла, залишаю невеликий спойлер-уривок, у якому він проявляється з неочікуваного, а можливо з очікуваного боку:

— Скажи, — його губи ледь не торкалися вуха, — скільки ще ти прикидатимешся, що це — просто страх?
Вона не встигла відповісти — Обсидіан ковзнув пальцями вздовж лінії її шиї, зупинившись на ключиці.
— Я міг би взяти тебе прямо тут. — Його посмішка — тінь, гріх, зухвалість. — Але цікавіше спостерігати, як ти гориш зсередини.
Він відступив на крок, погляд — виклик, голос — спокуса.
— Скажеш "ні" — і я зникну. Розчинюся в темряві. Але ж ти не скажеш. Ти не зможеш.
Її кулаки тремтіли. Нігті врізались у долоні, а тіло напружилось до болю — тільки б не потягнутися до нього, не зробити крок назустріч.
— Ти сама до мене прийдеш, — промовив він тихо, але кожне слово було як клятва. — Рано чи пізно. Ти вже йдеш.

 

Завтра — нова тема.  А сьогодні — час темряви. Ось тут

 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Я наче й боюсь його і мороз по шкірі від нього, але й переживаю, щоб в кінці книги був happy end і з ним не стало нічого плачевного, суперечливі почуття

Показати 5 відповідей

Тетяна Черкасова, Дякую ❤️❤️❤️

avatar
Тея Касс
10.04.2025, 22:01:51

Інтригуюче, я тільки сьогодні почала читати цю книгу, ще не знайома з ним не дійшла, але вже в захваті!!!

Показати 2 відповіді
Тея Касс
10.04.2025, 22:12:07

Світлана Романюк, Дякую

avatar
Ірина Скрипник
10.04.2025, 21:39:35

Боже, який в нього прес! Від однієї тільки візуалізації стає гаряче!

Ірина Скрипник, Обсидіан, вирішив показати трохи свого пресу)))

avatar
Лана Рей
10.04.2025, 21:40:27

Красунчик. Дуже крутий.

Лана Рей, Дякую ❤️❤️❤️

Інші блоги
⚡ Розділи✨ кодвсесвіту✨ червоний хідник
✨ Доброго вечора, товариство!✨ Наразі два нових розділи: зображення клікабельне — Це була моя помилка, — Люба на мить застигла, тримаючи зразки, і повернула голову до нього. — Ні, Лав, це не була
ФІнал ‼️
Мої дорогі читачі ❤️ Ми вже майже на фініші цієї історії… і я хочу трохи вас підготувати, щоб ви правильно відчули цей момент ‼️✨ Епілог у цій книзі буде незвичайним. Він поділений на дві частини — і це зроблено
Вибір сукні для Аріни...
Тихої ночі! Одержимість банкіра — оновлено! ✨✨✨ — Ти виглядаєш феєрично, — тихо каже він. — І це подобається мені. Його пальці на мить затримуються біля мого обличчя. І я різко відступаю. — Це нічого
Відгук про прочитане
Відгук. «Безстроковий марафон» https://booknet.ua/blogs/post/363457 Прочитав «Крайні заходи» https://booknet.ua/book/krain-zahodi-b419593 Автор - Юлій Череп Оповідання піднімає цікаві питання – роль людини в екосистемі планети Земля,
Рецензія на книгу Тетяни Гищак «тихіше води..."
Книга: https://booknet.ua/book/tihshe-vodi-nizhche-travi-b410988 За безстроковим марафоном https://booknet.ua/blogs/post/363457 Книга Тетяни Гищак «Тихіше води, нижче трави» розповідає про те, як після складної історії у попередній школі батько переводить
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше