Додано
10.04.25 21:31:36
Сьогодні день — Мороку
Пишу цей блог, оновлюючи розділи щодня, і сьогодні хочу зупинитися на одному з героїв моєї книги — Обсидіані.
Це темна, суперечлива фігура, яка, як мені здається, або притягує, або лякає.
Він не говорить натяками. Усе — прямо, боляче, різко. Його дії завжди мають наслідки, і бажання, які він виконує, ніколи не залишаються без відплати. Та попри всю жорстокість, в ньому є щось... трагічне. Наче кожен його вчинок — це відлуння старої рани, яку він давно перестав лікувати.
Обсидіан — не демон, який просто нищить. Він викриває. Витягує назовні найглибші бажання й показує, що за ними ховається: слабкість, страх, або... сила.
Що він викликає у вас? Чи відчуваєте ви до нього відразу? Чи, навпаки, не можете відірватися, як від полум’я, знаючи, що воно обпече?
Мені цікаво, як ви бачите його — як злодія, антагоніста, чи, може, як спотвореного рятівника?
І, як обіцяла, залишаю невеликий спойлер-уривок, у якому він проявляється з неочікуваного, а можливо з очікуваного боку:
— Скажи, — його губи ледь не торкалися вуха, — скільки ще ти прикидатимешся, що це — просто страх?
Вона не встигла відповісти — Обсидіан ковзнув пальцями вздовж лінії її шиї, зупинившись на ключиці.
— Я міг би взяти тебе прямо тут. — Його посмішка — тінь, гріх, зухвалість. — Але цікавіше спостерігати, як ти гориш зсередини.
Він відступив на крок, погляд — виклик, голос — спокуса.
— Скажеш "ні" — і я зникну. Розчинюся в темряві. Але ж ти не скажеш. Ти не зможеш.
Її кулаки тремтіли. Нігті врізались у долоні, а тіло напружилось до болю — тільки б не потягнутися до нього, не зробити крок назустріч.
— Ти сама до мене прийдеш, — промовив він тихо, але кожне слово було як клятва. — Рано чи пізно. Ти вже йдеш.
Завтра — нова тема. А сьогодні — час темряви. Ось тут
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ наче й боюсь його і мороз по шкірі від нього, але й переживаю, щоб в кінці книги був happy end і з ним не стало нічого плачевного, суперечливі почуття
Тетяна Черкасова, Дякую ❤️❤️❤️
Інтригуюче, я тільки сьогодні почала читати цю книгу, ще не знайома з ним не дійшла, але вже в захваті!!!
Світлана Романюк, Дякую
Боже, який в нього прес! Від однієї тільки візуалізації стає гаряче!
Ірина Скрипник, Обсидіан, вирішив показати трохи свого пресу)))
Красунчик. Дуже крутий.
Лана Рей, Дякую ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати