Сьогодні 10.04 до опівночі діє знижка 15% на бестселер  "СПАДКОЄМЕЦЬ У ДИКІЙ АКАДЕМІЇ"

Анотація:

Тагір — єдиний син Імператора Саттона, вирушає на навчання до Академії Диких Земель.
Йому належить познайомитися зі своїм старшим братом, про існування якого він досі не знав.
А так само, звісно ж, буде зустріч з Істинною.
А може навіть кохання, куди ж без цього!

***
П'ята книга циклу "Дикі Землі". Можна читати окремо.

Уривок 1:

"Емоції переповнюють, але я лише повільно киваю у відповідь, і відвертаюся, не бажаючи видавати своє сум'яття.
- Тагіре, ну скажи хоч щось!! Ти радий чи незадоволений?
Я знову знизую плечима, що цього разу має означати «А що це змінить?» і повертаюся до читання.
Мати вкотре важко зітхає і виходить із моєї кімнати. Зупиняється вже у дверях.
- Збери речі. Вилітаємо завтра одразу після сніданку.
То я радий чи не дуже? Навіть не знаю, як на це реагувати. З одного боку, позбутися зайвої опіки матері та вічного невдоволення батька, що може бути краще? Але при цьому… Мені доведеться пристосуватися до життя в чужому для мене світі та ще й настільки суворому, як Дикі Землі."

Уривок 2:

"Батьки полетіли, а я тиняюся палацом. «Слухаючи» розмови та думки тих, хто мене оточує.
- Ердан, я не зрозумів, Саттон свого спадкоємця забув у нас? - здається я чую голос принца Раяна.
– Не забув, а залишив на перевиховання! – а цей глузливий голос належить королю Ердану.
- Це як? – дивується принц.
- В Академії нашій навчатиметься.
- Що? Сподіваюся, не на одному зі мною факультеті?
- Сподівайся! – сміється король Ердан, а Раян гарчить. - Заспокойся, Раяне! Чим він тобі заважає?
- Дратує! Тиняється без діла! – продовжує утробно гарчати Раян.
- Не хвилюйся, скоро Кай їм займеться і знайде чим зайняти.
- Кай?
- Так, Імператор Саттон попросив призначити Кая наставником Тагіра.
- А я?? - здивовано, і мені здалося навіть скривджено, запитує принц Раян.
- Що ти?
- Хто буде моїм наставником?"

Уривок 3:

"– А що Раян? Щойно щось трапилось, так одразу Раян! Тут така смачна в’ялена рибка! Ммм! Я такий у житті не їв!

«Заберіть цього ненажеру від моїх запасів!!» – гарчу я.

– О, починається! Я ще не забув, як ти печеньки перераховував! Жаднюга!

Кай закочує очі, важко зітхає, а потім починає сміятися. Таким наставника я ще не бачив!

– Припиніть! – крізь сміх намагається гарчати на нас Кай. – А я ще дивувався довготерпінню Дігана з його «пташенятками»! Вас витримати не менше здоров’я треба мати!"