Найбільше в дорослих людях не люблю награну серйозність. Коли "дорослі" дяді і тьоті роблять вигляд, що вони занадто серйозні для ігор, для ніжності, для щирості, для любові.

Як показує практика, такі люди найбільше вразливі, найбільше потребують всього, що перераховано вище.

Просто з віком наші потреби змінюються, трансформуються, доповнюються різними барвами. Однак ми, як і раніше хочемо, щоб з нами спілкувати, сміялись, грали в цікаві нам ігри, щоб нас обіймали, цілувати і приймали такими, якими ми є насправді. Ми хочемо на ручки)))

Навіть з дивною поведінкою, дивними вчинками, словами і діями. Тому що, якщо знайдеться інша людина, якій ми зможемо по-справжньому відкритись, зняти бісову броню, і яка не називатиме нас хворим на голову чи збоченцем, а з цікавістю розгадуватиме цей ребус...

Можливо тоді ми зможемо прийняти всі свої сторони. І ті, які здаються темними чи неправильними. Тоді ми зможемо бути собою, цілісними.

З правильною людиною ти краще пізнаєш себе і закохуєшся в себе. Якщо ж твій партнер чи партнерка змушує тебе весь час почуватися "недо"....

Опівночі тут https://booknet.ua/book/u-poshukah-sabspeisu-b434454