Додано
07.04.25 21:50:14
Світ без болю... чи світ " спокою"?
Темрява приходить тоді, коли ти просиш світла. Іноді вона говорить тихо. І має жовті очі.
Уривок1. із моєї нової темної психологічної історії: Не відчиняй
— Тоді що залишиться від мене?
— Спокій, — його голос був м’яким, майже ласкавим. — Світ без болю.
Лія вдихнула, але повітря раптом стало гірким. Він не говорив про зцілення. Він говорив про порожнечу.
— Світ мертвих, — прошепотіла вона.
Доріан не заперечив.
— Ні. Я вже зробила одну угоду, і цього було достатньо.
Уривок 2.
— Ти думаєш, що можеш забрати біль і залишити мене собою?
Доріан нахилився ближче.
— Ти вже не та, ким була. Ти розбита. Порожня. Ти боїшся навіть згадувати її ім’я, бо це розриває тебе на шматки.
Лія здригнулася.
— Замовкни.
— Лілі, — прошепотів він.
Її серце зупинилося.
Повітря в кімнаті стало задушливим. Вона не могла дихати.
— Лілі.
Її руки затремтіли.
— Замовкни! — вона кинулася на нього, її пальці вчепилися в його плащ, ніби могли вирвати ці слова з реальності.
Спойлер:
Він нахилився ще ближче, і Лія відчула його подих на своїх губах — холодний, майже крижаний. Відстань між ними скоротилася, тінь його плаща огорнула її, мов живе полотно. Дихання стало важким, серце калатало, обіцяючи щось, що вона ще не розуміла. Ніби повітря перетворилося на густу тінь, і кожен рух став останнім. Всі її думки розсипалися під тиском цієї близькості, цієї межі, яку він невідворотно наближався подолати.
А потім раптово відвернувся, важко видихнувши, наче збирався відпустити те, що тримав занадто довго. Лія хитнулася, ледве стримуючи себе, щоб не впасти. У очах Доріана блищала дивна, хитра усмішка, що обіцяла більше, ніж вона могла б витримати.
— Подумай, Ліє, — сказав він, його голос був рівним, але холодним, з такою впертістю, що ніщо не могло б переконати її більше. — Усі твої страждання можуть зникнути.
Він простягнув їй руку, і Лія вагаючись поклала свою в його.
Чи обрали б ви спокій без болю, якщо б довелося віддати себе? Чи змогли б довіритися йому?
Напишіть в коментарях, чи вірите ви словам темних.
Оцініть книгу ❤️ Ось тут
Світлана Романюк
745
відслідковують
Інші блоги
Я налякала чоловіка в автобусі своїм сюжетом. Але, чесно кажучи, не треба було читати через плече мій телефон. Справа в тому, що я рідко користуюся громадським транспортом, але сьогодні вирішила проїхатися містом. У
Оновлення для тих, хто не спить в цюпізню годинуЗамок на горі. Двоє в Срібному Тумані Їй снився сон. “Вона сидить на неймовірно красивій набережній, так ніби це місце її дуже знайоме, і вона нікуди не спішить. Дивиться
✨✨✨Вітаю, дорогі друзі!✨✨✨ Хоч і з запізненням, але і я доєднуюся до челенджу Лірії Маєр та Крісті Ко і розповім 10 фактів про себе. ✨1. Моє ім'я. Віталій — це моє справжнє ім'я. ✨2. Вік. 45 (за паспортом).
Сиджу і генерую Саа) Добрий раночок всім) Не пройшло тисячоліття (тільки половина), як вийшло зробити.... Це: А тепер можете гортати стрічку блогів далі)
Друзі, я знову на зв’язку. Жива, ціла і нарешті з можливістю писати ці слова без ліхтарика й пошуку мобільного інтернету. Хочу щиро вибачитися за таку довгу паузу з продами. Майже п’ять днів я була повністю без світла
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже цікава історія. Талановито написана. Гідна щоб бути опублікованою на папері.
Світлана Романюк, Якби мої слова ще чогось були варті. ))).
Чудова книга. Нічого подібного ще не читала. Дякую
Світлана Шевченко, Дякую, ваші слова ніби бальзам для душі. ❤️❤️❤️
Ця книга змусила мене задуматися про себе, про вибори, які я роблю, і чого насправді хочу від життя. Дуже сильна, емоційна, і хочеться скоріше дізнатися, що буде далі. Дякую авторе
Lana, Дякую, мені надзвичайно приємно це чути ❤️❤️❤️
Не обрала б я спокій, люблю адреналін. Йому б не довірилась
Lana, Чому? Доріан такий милий… він і захистить, якщо попросиш. Просто ціна за це — не в сріблі вимірюється.ʘ‿ʘ
Це якось не справедливо обрати спокій і віддати себе, ні не обрала б.
Людина може пристосовуватися до будь-якої ситуації і навіть до душевного болю, час все лікує
Тетяна Черкасова, Або ти до нього звикаєш, як до старого друга. І те, що час лікує брехня. Просто віддавши " спокій" ти вже не будеш собою, люди стають " овочами" коли занадто спокійні
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати