Привіт усім!

Нарешті я наважилась написати щось у блог. Ха-ха.

Взагалі, написанням різних історій я займаюсь доволі давно, але це перший раз, коли вирішила створити щось масштабне й поділитися цим.

Зараз я пишу постапокаліптичну історію про одного лейтенанта, життя якого в один момент перевертається з ніг на голову. Можливо, через специфічність тегів вона зацікавить не всіх. Декого, може, навіть трохи відлякає. Хоча одностатеві стосунки між головними героями присутні, вони не є головною ідеєю твору. Та поціновувачів слешу обов’язково запрошую до прочитання "Створеного Пандорою".

Головна ідея цієї книги — це життя головного героя, Нейтона Конрада. 25-річного хлопця, у якого ще з народження все йде шкереберть. Він виріс у дитбудинку в часи, коли навколо розгорталась катастрофа, а світ змінювався до невпізнання. Йому й так було нелегко, а тут ще й кохана покинула його, залишивши новонароджену донечку на руках. Та життя підкинуло йому ще чимало випробувань, і згодом він дізнається про себе багато нового.

Іншого головного героя буде розкрито трохи згодом. Артур — доволі загадкова особистість, що стане близьким другом для Нейтона, а може — й кимось більшим.

Щодо всесвіту цієї історії: світ зазнав зараження невідомим вірусом, і живі істоти почали мутувати. Людство пристосувалося, але залишалося ще стільки незвіданого. Мутованих звірів назвали Абберантами та поділили на класи (від S і нижче), а також за типами. З’явилися нові види зброї, екіпірування, організації, будівлі…

Мабуть, це все.

Дакую всім, хто прочитав!))