Вітаю, любі НАТХНЕННИКИ!!!

Запрошую! "ВОНА МІЙ БОС"

Він увійшов до її офісу з брехнею, але залишився через кохання.

“— Але ти б хотіла спробувати? Хотіла б більшого ніж простий, прісний секс? Я правий? — Запитує він, ковтаючи.

  — Можливо…

  Він повів бровою, натякаючи на те, що я не чесна.

  — «Напевно»?.. — Хмикає він.

  — Так. Так! Радий?! Я б хотіла більшого.

  — Це легко тобі дати.

  — Ти на щось натякаєш? Якщо так… то… не треба… повір… Я не та хто тобі потрібна.

  — Здається, це вирішувати мені. — Вип’ємо за те, щоб ті, хто в цій кімнаті отримали те, що бажають, не вирішуючи за когось, - хто кому підходить.

  Я взяла келих з його рук, і посміхнувшись, промовила:

  — За солодку-агресію, яка знайде кожного в потрібний час.

  Марк широко та задоволено усміхнувся, і відкинувшись на диван, заклав ногу на ногу.

  Ми робимо кілька ковтків вина і я розумію, що під впливом його гарячих слів та цього самого вина, я розслабляюсь настільки, що якщо він мене поцілує – знову, я не зупиню його. Я просто не зможу. Я бажаю більше всього на світі взнати, як це бути з Марком… я бажаю пізнати його губи,.. але зізнатись йому в цьому не можу.

  Я сильна і цілеспрямована лише в своєму офісі, лише на роботі. Там я рішуча і наполеглива. А головне - добиваюсь того, чого хочу.

  — Про що думаєш, Авроро?

  Марк вирвав мене з думок, і ми знову зустрілись поглядами. Швидко облизавши губи, я вагалась збрехати, чи сказати правду?..

  — Про те, що я здається під впливом вина… — Усміхнувшись, я поклала голову на спинку дивана. Марк не відводив від мене свого спокусливого погляду, поїдаючи мене. Моє тіло раз у раз вкривали сироти, в мені все палало, і я затамовувала подих кожного разу, коли він облизував губи, ковтав і його кадик рухався… Марк на мене так впливав, що я дозволяла собі говорити зайве.

  — А може це бажання на тебе так впливає? — Запитує він і звабливо усміхається.

  — Як саме?

  — Показати? — Марк ставить свій келих на стіл, бере з моїх рук мій – і ставить біля свого. Підсовується до мене і торкається кісточками пальців моєї щоки… вилиць… Великим пальцем торкається моїх губ і я забуваю, як дихати. Я не рухаюсь, а він наближається і знову запитує. — Показати тобі?

  — Марку… Я…

  — Авроро, я запитаю ще раз – показати тобі солодку-агресію? Даєш мені карт-бланш і заднього ходу вже не буде. Я обіцяю, що ти не забудеш цю ніч ніколи… Так само, як і я. То, як – показати? — Він дивиться на мене дуже зосереджено, він вивчає мене і наче хоче залізти в мої думки.

  Я секунду мовчу… дві… три… Марк сумно усміхається, розцінюючи так мою відповідь, але я дивую його і себе.

  — Так, покажи мені.”

❤️Тим читачам, хто бажає трохи естетики 18+ все тут

❤️Не забувайте про мою новинку - ніжну та сповнену надії історію кохання “Поцілунок під дощем”.

❤️І ще кілька гарних книг від моїх колег:

Нажаль фентезі я не вмію писати, але обожнюю читати: 

❤️А ще запрошую до смачної книги від Лада Короп - “МІй жахливий сусід”

❤️І неймовірно динамічні книги від Ірини Кузьменко 

❤️І трохи загадковості від Світлани Романюк

У її книзі: “У Серці Пітьми”

СТОРІНКА БУКНЕТ  ⚡ТЕЛЕГРАМ КАНАЛ ⚡ ТікТок

Мирного неба!!! Героям Слава!!!