Сьогодні хочу запросити вас до веселої та емоційної історії моєї колеги, яка зараз  пишеться на Букнет.

 Там є море теплих емоцій, справжнє кохання, службовий роман лікарів та…купа веселих пригод у районній лікарні й поза нею! 

 Герой — вважає, що зустрічатися варто лише з лікаркою, бо хто ще зрозуміє це божевільне життя?!

 Героїня — молода-лікарка, яка дуже боїться за свій авторитет у лікарні та намагається уникати шаленого тяжіння між ними… А ще, постійно втрапляє у халепи, з яких герой її витягає!

 Тож гарний настрій, сміх та море емоцій від читання — вам точно гарантовано! Заглядайте, покращте собі настрій!

 Горова Ольга 

“Халепа та травматолог”

— Мені пограти мʼязами, аби ти всі мої принади оцінила? — запитую жартома, щоб трохи змінити тон ситуації. Не хочеться змушувати її ще більше ніяковіти. — І тепер вже ти про мене ночами думала? — підморгую їй все в тому ж дусі.

 Вона давиться повітрям та… знову починає сміятися! Ну, добре. Цього й прагнув. 

— Мрій! Ночами я сплю без снів! Надто втомлююся, — крізь той сміх відрубує вона.

 Однак її погляд все ще ковзає моїм тілом. Це дає надію.

 А я… трясця! Я таки мрію, чого вже.

— Розвертайся. Повільно, щоб не погіршити стан, — командує Уля, явно намагаючись зосередитися на професійній стороні ситуації.

 І я не сперечаюся. Памʼятаю, як важливо для неї було вміння швидко зорієнтуватися в критичній момент. Якщо можу тут допомогти, хай і попри свій біль — чому ні?

 І тут її теплі долоні лягають мені на шкіру.

 Отетеріти можна! Відчуття, немов вона мене розрядом від дефібрилятора гахнула! Тільки й того, що не вигнуло дугою — а так, пробило ж до кісток! Я реагував на Уляну гостро, чутливо та палко! Хай зараз вона й не розбивала мені носа.

 І от дуже добре, що я до неї спиною, бо відчайдушна реакція власного тіла, якої аж настільки не очікував, — зрадила потужною ерекцією. Повільно й тихо спробував видихнути крізь стиснуті зуби.

— Боляче?! — миттю запитала вона, обережно натискаючи над хребцями. Почула.

— Якщо я скажу “так” — ти продовжиш торкатися? — не те щоб я дуже збирався приховувати, що буквально шаленію від неї. І мій голос то таки видавав.

гумор службовий роман лікарі

ЧИТАЄМО РАЗОМ! ❤️