Чому саме Постапокаліпсис!

Чому саме постапокаліпсис? Чому саме такі події? І взагалі, як з’явилася моя історія «Пустота»?

Ох, це водночас і кумедна, і захоплива історія… а ще настільки нудна, що просто жесть!

Коли я почав писати цю книгу, про постапокаліпсис взагалі не думав. Ідея історії? Якщо чесно, все банально – це був просто сон. Так, банальний, бляха-муха, сон…

Мені наснився уривок, який поступово перетворився на повноцінний розділ. Потім я почав постійно набридати друзям своїми ідеями. А далі – створення персонажів. Я влаштовував своєрідний «конструктор героя»: вибір кольору очей, характеру, психотипу і всього іншого.

Потім була світобудова. Деякі речі вже існували в моїй уяві: Форт, квартира Максима, деякі локації. Багато з них з’явилися завдяки тому, що на той час я захоплювався страйкболом.

А далі – складнощі. Розділи писалися зовсім не хронологічно. Як саме? Спочатку фінал, потім початок, потім шматок середини, потім частина між серединою і початком… А потім усе це треба було якось з’єднати докупи.

Але! Є одне ВЕЛИКЕ, таке просто гігантське але! Не закінчивши першу книгу, не довівши до кінця її скелет, я вже почав думати… над другою частиною? Та нііі, фіг там! Над третьою, четвертою і так далі!

А потім… після півтора року безперервного писання я вигорів. Повністю. Максимально.

Я видалив усе, що було. Так мені здавалося… Я знищив написане, порвав сторінки, стер файли. Але думки — вони, як паразити, оселилися в моїй голові й не полишали мене.

Вночі. У душі. На перекурі. У будь-яку вільну хвилину я знову й знову думав про «Пустоту»…

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Mercedes Quinn
02.04.2025, 23:04:39

часто у наших снах ховаються речі, які ми повинні перенести потім у світ...

видаляти ніколи не можна те, що ви пишете... я так думаю... це частинка душі. Настрій зміниться, обставини будуть інші. І до старого може з'явитися бажання повернутися

Mercedes Quinn, Ну воно з'явилося, дописав, і ще рази три переписував, але як дійти до ідеалу коли не вмієш писати книги?)

avatar
Мрія Чарівна
02.04.2025, 23:13:33

Просто ви письменник)
Вітаємо в світі, де ідеї летять далеко попереду пера)))

Чарівна Мрія, Я більше кіношник ніж письменник)
Але все одно дякую :))

Інші блоги
Як гадаєте, що у скриньці?
А минуле матері вперто нагадує про себе. Кіра знайшла ще дещо, що може змінити хід подій. Як гадаєте, що у скриньці? (Щойно відчула себе ведучою шоу "Що? Де? Коли?", ахахах) PS. Не хочу забігати наперед, але насправді
Візуал до першого розділу
Усім доброго вечора! Додаю візуал до першого розділу нової книги "Крамниця попід хмарами". А також маю до вас питаннячко: Чи буде вам зручніше, якщо усі візуали публікуватимуться тут, чи краще для цього окремо
Гарна знижечка та новина!
СВІТЛА ДЛЯ ТЕМНОГО Їхній роман був пристрасним і коротким, але його фінал став для неї боліснішим за всі попередні випробування. Коханий загинув, залишивши її саму з дитиною на руках. Майже через три роки доля дарує
Все ще попереду?
Попри ту невидиму війну, яку ми з Тараханом щодня ведемо в їдальні, моя присутність у замку приносить свої плоди там, де це найважливіше — Паула змінюється на очах. Та тендітна, змучена страхами жінка, яку я побачила у свій
Серед чужих зірок — початок нової історії
«Серед чужих зірок» — початок нової космічної історії Що б ви зробили, якби заснули у своєму світі, а прокинулися тоді, коли все знайоме вже давно зникло? Андрію Погорільцю п’ятдесят сім. Він не військовий герой,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше