Моя улюблена сцена з книги — і чому

Не поцілунок. Не та ніч. Не зізнання.

Ліфт.

Офіс спустів. Вона йде — не озирається, бо якщо озирнеться, то все.

Двері починають зачинятися. І тут хтось зупиняє їх долонею...

Сімнадцять поверхів вниз. Двоє, між якими п'ять років мовчання, одна таємниця, яку знає лише вона.

П'ять. Чотири. Три.

Двері відчиняються. Вони знову йдуть у різні боки.

Ця книга про жінку, яка п'ять років готувала помсту. Змінила ім'я, зовнішність, усе своє життя — заради одного моменту.

Але вже в сьомому розділі вона зрозуміє одну страшну річ...

Вона прийшла зламати його. А ламається — сама.

В першому розділі я залишила одну фразу. Маленьку, яку більшість пропускає.

Кому дала прочитати — не зімкнули очей від ....

Дізнаєтеся самі?

Клікайте і тут буде книга

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Віккі Грант
06.04.2026, 21:31:53

❤️❤️❤️

Ліна Морель
07.04.2026, 22:44:22

Віккі Грант, ✨️❤️✨️

avatar
Ромул Шерідан
06.04.2026, 21:34:53

♥️♥️♥️

Ліна Морель
07.04.2026, 22:43:48

Ромул Шерідан, ❤️❤️❤️

avatar
Марія Залевська
06.04.2026, 20:32:48

❤❤❤

Ліна Морель
06.04.2026, 20:33:31

Марія Залевська, ❤️

Інші блоги
Книжкова весна на Букнет. Знижки + розіграш!
Друзі, на Букнет стартувала акція "Книжкова весна"! Упродовж її дії ви можете придбати книги улюблених авторів зі знижками до 30%, а ще - отримати шанс виграти промокоди на безкоштовне читання будь-яких платних книг
Таємниці вікторіанської Англії і маленький сюрприз
Сьогодні в мене для вас остання, але від того не менш розкішна візуалізація, яку мені зробила Дана "NeuroMagic". Ви тільки погляньте на цю естетику! Ми переносимося у манірну Англію кінця ХІХ століття з історією «Тінь
Вирішила спробувати себе у складанні віршів
А саме - у авторській поетичній адаптаціі одного з найвідоміших віршів мого улюбленого Дж. Р. Р. Толкіна — Mythopoeia, ось що в мене вийшло: Мій любий пане, я сказав недавно, Що не буває проклята так явно Людина, створена
Дзвінок з минулого...
Привіт всім!!! У нас щось новеньке та інтригуюче: Я сиджу в кабінеті на двадцять восьмому поверсі «Апекс Наві» і дивлюся у вікно. Київ розкинувся внизу, як іграшковий. На столі — два флакони Ganymede, які я так і не віддав
Новий розділ "Жінок..." вже на сайті
Сьогодні нарешті трішки довідаємось про таємницю Орисиної бабусі. Станеться це випадково, у парку. А настпуний розділ буде про життя цієї хоч не головної, та все ж особливої героїні. Вона побачила бабусю
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше