Я тобi винен
"Чоловік заносить мене в кімнату та жбурляє на ліжко. Швидко, поки я відновлюю дихання, зачиняє за собою двері на замок і кладе ключ у кишеню. Складає руки на грудях і переможно посміхається.
– Очманіти, який ти крутий! – єхидно кажу я, – впорався з дівчиною вдвічі меншою за тебе! Можеш замовити собі золоту медальку! Цепура, мабуть, на шиї вже є.
Розовський, продовжуючи посміхатися, і не вимовляючи ні звуку, повільно йде до ліжка. Поки він не поспішаючи розстібає піджак, кидаю погляд на всі боки, оглядаючи приміщення, і повністю оцінюю дупу, у яку потрапила:
На тумбочці біля ліжка лежить значна пачка презервативів, а по кутах прив’язані вже знайомі мені краватки. І навіть боксери в антуражі присутні. Сподіваюся, він їх не одягав…"
Роздiл 7. Сьогоднi о 20.00
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМожливо, якби взяла гроші за розбиту машину, було б не так "весело" А він не викликає поваги. Маючи інформацію про дівчину вирішив потішити своє его. Вона ж залишила його у власному будинку. А він вирішив познущатися над слабкою дівчиною... Вже хочеться його, як мінімум, послати далеко і назовсім.
Ніка Цвітан, Знаючи авторку - так I буде!!))
Ого, цікавий уривок! Додала до бібліотеки)
Anrimoto, Дякую!
С кожним роздiлом все цiкавiше!
Олександра Новацька, Дякую!
Цікавий уривок ❤️❤️❤️
Світлана Романюк, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати