Отаке вам питаннячко на засипку, любі!

З малих літ я чую, що дівчинці легше живеться, ніж хлопцям, бо головне чоловіка гарного знайти і за ним бути. Мої батьки і дідусь казали, що треба знайти чоловіка обов'язково старшого, щоб вже життя бачив, нагулявся і міг мене любити, оберігати і забезпечувати.

Це така фішка патріархального суспільства, що жінка типу не може бути щасливою без дядечка над нею, бо це дуже зручно. Для чоловіків. Можливо, і для деяких жінок.

Ви точно це чули не раз! Що без чоловіка жінка щасливою не буде, і без діток не буде! Так і чоловікам таке саме говорять, що без жінки щастя не буде.

Я можу приземлити всіх.

Щастя не залежить від іншої людини. Якщо ти глибоко стражденний і думаєш, що стосунки з кимось це змінять, на тебе чекає розчарування. Це таке дитяче перекладання відповідальності на когось за свій психоемоційний стан, від якого мене верне.

"Ти принесла погану оцінку, тому в тата поганий настрій!"

"Ти поводилась погано, тому нічого дивуватися тому, що ми ставимо тебе в куток..."

"Бачиш, що ти накоїла? Якби не ти, твій тато б не пішов пити з друзями сьогодні"

"Ти сама мене спровокувала! Будеш поводитись нормально, тоді це не повториться!"

"А що ти зробила, щоб я тебе любив?"

Цей список, на жаль, не має кінця.

Годі прививати всім навколо ідіотське відчуття провини за те, що ти чи хтось інший не відповідає чиїмось очікуванням! Це клітка, вона в голові, з потужними гратами, які відчиняються зсередини, але стають міцнішими через зовнішній вплив.

Для початку треба навчитися чути себе. І чоловікам, і жінкам. Тоді стосунки будуватимуться, згідно з вашими особистими баченнями, якими б специфічними вони не були.

А все інше... гра в імітацію. Хоча дехто так вправно носить маски, що вони їм рідніші за справжні емоції та почуття.

Сьогодні опівночі на вас чекає глава від Майї, а завтра заговорить Андрій.

https://booknet.ua/book/u-poshukah-sabspeisu-b434454

Чекаю в коментарях, ваша Лоре Лея