Нарешті поставила крапку в цій історії...довгій та невимовно прекрасній.
Декілька разів фінал ставав то щасливим то ні.
Переписувався та редагувався.
Видалявся та оживав...вганяючи мене в сльози.

Як важко прощатися з героями, з якими скільки пройшла. З якими жила весь цей час та встигла полюбити всім серцем. І ось, з останньою сумною посмішкою я приступаю до нової історії.

І дякую Мейлін за сміливість,якої я набула разом з нею того вечора в повню-коли вона все ж наважилася торкнутися ключа. Адже саме з того моменту... історія пішла взагалі іншою стежкою. І цей новий шлях став ще прекраснішим, ніж я планувала на початку.

Дякую всім хто пізнав їх історію боротьби та свободи.
Історію прекрасної Темної із світлом всередині.