Залишилось дві години!
Всім привіт!
Нагадую, сьогодні діє знижка на дві історії кохання, які входять до одного циклу. Історії можна читати окремо. До закінчення дії знижки залишилось дві години. Поспішайте!

Це дуже емоційні і пристрасні історії з елементами небезпеки. Якщо ви ще не читали, то запрошую. Не пошкодуєте.
Не можу не нагадати про нову історію кохання ))) Там про справжнє, єдине, неймовірно ніжне і трепетне кохання, про зраду, помилки минулого і багато іншого. Історія тільки набирає обертів і обіцяє бути дуже емоційною і пристрасною. Оновлення щодня окрім середи і неділі.

Де в біса носить того бухгалтера? - дивлюсь на годинник і підходжу до вікна. Восьма сорок. Вона вже спізнилась на десять хвилин. Наче в мене справ інших немає. Якби не прохання Ганни , вже б відмовив їй навіть без розмови. Ненавиджу коли працівники спізнюються. А вона ще навіть не працівник. Настрій жахливий. Хочеться на комусь зірватись. Відчуваю, що жертва скоро знайдеться. Васильович вже мабуть чекає мене, а я змушений чекати дівчину, якій типу потрібна робота. Якби дійсно була потрібна, вона б мене чекала, а не навпаки. В двері тихенько постукали. Невже припливла, принцеса.
- Заходьте! - гаркнув не розвертаючись.
- Доброго дня. Пробачте за спізнення. - моє серце прискорило ритм лише від цього тихого, ніжного голосу. Голосу з минулого. Не може бути. Цього просто не може бути . Розвернувся і очманів... Це дійсно вона. Даша Савицька. Вона теж застигла з відкритим ротом. А я чорт забирай потонув в блакитних очах, наче не було цих шести років. Тіло напружилось, дихання збилось і в горлі пустеля Сахара. Все як тоді. В іншому житті. Вона трохи змінилась, тіло стало ще більш жіночним і спокусливим. Я добре пам'ятаю що там під одягом. Добре пам'ятаю кожну родимку і кожну клітинку. Колись я обожнював вивчати її тіло губами.
Скільки разів я уявляв нашу зустріч і прокручував в голові все що хотів би їй сказати. Я намагався забути її, намагався зненавидіти за все що вона зробила, сподівався що більше ніколи її не побачу, а зараз... Зараз не можу вдихнути повітря. Наче знов той самий закоханий до нестями дурник. Дурник , яким вона так майстерно маніпулювала і якого врешті-решт безжально розчавила...
Ну і на кінець історія , яка стартувала лише три дні тому.
Запрошую всіх поринути в неї разом зі мною. Там буде весело, драйвово, відверто і пристрасно.❤️

Анотація до книги "Заборонене кохання"❤️
Виходжу з корпусу і мою увагу відразу привертає компанія старшокурсників, які стоять біля чорного мерса. Побачивши серед них Польового, намагаюсь швидко прошмигнути непоміченою. Але це не з моїм щастям...
- Ей, малявко, стояти і боятись.- крикнув Яр і всі почали реготати. Ну блін, я ж реально хотіла просто пройти.- Підійди.
- Тобі потрібно, ти й підходь.- фиркаю і бачу як змінюється його вираз обличчя.
- Знов нариваєшся? Хочеш таки по булках отримати?- от гад. В мене здали нерви і я показала йому середній палець. Щойно це зробили, відразу пошкодувала. Розвертаюсь і знов біжу в корпус, а цей навіжений за мною. Я встигла лише піднятись на другий поверх, як він впіймав мене і притис до стіни. Ми обоє важко дихаємо і раптом він робить те, чого я ніяк не чекала. Притягує мене до себе і цілує в губи.
Буду дуже вдячна за коментарі і сердечка. Ваша підтримка безцінна. ДЯКУЮ!!! ❤️
Спокійної ночі.
Бережіть себе і своїх близьких.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за ваші цікаві і захоплюючі книги❤️❤️❤️
Вікторія Ковтун, Щиро дякую, за вашу увагу до моїх історій. ❤️ Мені дуже приємно. ))) Спокійної ночі.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати