думки, бажання та подяки

вітаю! сьогодні я бажаю поділитись з вами деякими своїми думками.
кілька місяців тому я опублікувала свою прозу- оповідання, яке на той час мені дуже подобалось. я вперше створила щось більше, аніж просто нариси і для мене це було дуже важливо. 
я була від захоплення написання, від думок як краще написати, від пошуку синонімів та '' яка ж погода була 14 років тому?''. я раділа, коли отроимала бажаний результат і хороші відгуки.
я була щаслива тоді і зрозуміла, що мені варто спробувати створювати щось більше, хоча б для себе.
звісно зараз коли я перечитую його в сотий раз, він здається мені вже не таким хорошим, але я не хочу якось принижувати себе, бо розумію чим більше практики, тим краще результат.

вже тиждень мене переслідує бажання знову щось написати, щось велике і захопливе. я розумію, що на даний момент у мене немає такого досвіду або ж таланту до письма. щоб відтворити свої ідеї так як чя хочу їх бачити, але я можу спробувати створити щось інше. чому? бо я це люблю. 

також я хочу подякувати всім хто прочитав мій ''листопад'' і надав відгук. окремо дякую своїм друзям за підтримку!  мені дуже приємно і я щаслива перебувати в такій атмосфері. навіть зараз я відчуваю себе чимось більшим, аніж зазвичай. 

бажаю вам всього самого щасливого та сонячних днів!
З любов'ю Неіва Мор!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Двадцять років тому я не знала що пишу цю книгу!
Усе почалося з дівчинки, яка обожнювала містику, Стародавній Єгипет, загадки й дивні речі. З дівчинки, чия уява сягала далеко за межі часу та реальності. Спочатку з'явився кулон зі своєю таємницею. Потім —
Яку книгу, Ви рекомендували почитати своїм дітям
В далекі роки університету, я прочитав не книгу, в серію книзі за авторством "Тюзді Лобсенг Рампа". Там дуже цікаво описується життя монаха в Тібетському храмі. І його подальші історії. Книга подається як автобіографічна,
Ого! Пропозиція!
Щойно ввійшовши до малої трапезної, я бачу Кіраху, яка замислено стоїть біля вікна. Вона виглядає такою тендітною та нещасною на тлі високих склепінь, що мені миттєво хочеться притиснути її до себе, та, як завжди, захистити
Фінал історії «кіт, який став моїм»
Мої любі читачі! Ось і все. Останній рядок 13-ї глави написаний, крапка поставлена, і всередині мене зараз вирує цілий океан емоцій. Сльози затишку, легкий сум від прощання з героями, але водночас — неймовірне тепло.
❤️ Мелодія кохання ❤️
З величезним задоволенням долучаюсь до флешмобу Неймовірних авторок Крісті Ко та Тетяна Степанкевич ❤️ З книжечкою «Ветеринарка для дракона » ❤️ Ця мелодія смішна та весела,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше