Додано
17.03.25 23:44:17
Що робити коли застопорюєшя на одному місці?
Книга далі не пишеться... Не вдається описати події як того хочеш... Стрираю все і починаю розділ писати наново. Та історія повторюється. Знову не вдалося... Дратують знову починаю з початку, але через роздратування від невдачі все стає тільки гірше.
Куди відлетіла муза та як знову повернути натхнення?
Наталі Лев
664
відслідковують
Інші блоги
Вітаю! Вийшло оновлення у двох книгах: Світло мага. Невідомий розділ 43. Легенда Іди та Маї. , Санта для Сью розділ 6. Ніч з Сантою. Приємного читання! Р.S. Візуалів у блогах до розділів поки не буде. Якщо
Друзі, ще раз дякуємо всім авторам і читачам за участь у конкурсі - ви створили неймовірну атмосферу творчості та осінньої магії! Під час визначення переможців ми враховували не лише кількісні показники популярності творів,
Вітаю, любі мої букнетівці! Спойлер сьогоднішнішньої глави Сніжинки : Цілий ранок ходжу з телефоном у руках. Листаю стрічки новин соцмереж. Бажання наткнутися на пост зі Сніжаниним обличчям із підписом "допоможіть
ПРОДВЖЕННЯ. ДВОЄ В ТУМАІНІ Коли ти ставиш Лірі кордони, вона на них плює. Заборонив танцювати. Дарма.
Бо вона обовʼязково порушить твій наказ Туман огорнув її срібну сукню, роблячи її напівпрозорою
Усім тихої та спокійної ночі ✨ Нагадую: історія про Настю та Тимура виходить щодня о 09.00 ☕ Негода повертається від батьків і її зустріне Вітренко, чим завершиться зустріч, дізнаєтеся завтра, але поки що
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ такому випадку, я знаходжу музику, один трек, який слухаю щодня насолодуюючись. Потім пробую уявляти розвиток подій під ту музику. Потім писати нотатки (звісно слухаючи ту одну музику). Все для того щоб підсвідомість звикла до одного звуку. Третя стадія це починаю переписувати з нотаток в історію розвиваючи сюжет, звісно під одну й ту саму музику.
Так, це може тривати тижнями.
Тижнями я слухаю одну й ту саму музику, задля того щоб підсвідомість не відволікалася на рутину.
Найголовніше. На кожну книгу яку я написав я маю відповідну музику. Навіть коли я написав книгу докінця, та слухаю ту музику, моя підсвідомість відразу починає згадувати все що було написано.
Так сказати, я можу згадати весь сюжет історії слухаючи лише одну музику.
В описаному випадку краще зробити паузу. А коли я просто "не бачу" якийсь момент, звертаюсь до ШІ. описую йому ситуацію і питаю, як вона може розвиватися. Іноді дурню пропонує, а іноді й в процесі описання я вже сама розумію, що там має бути.
Наталі Лев, Дякую, спробую поспілкуватись. Подивимось що вийде
Відпочити, послухати музику, випити кави, прогулятися по лісі. Прочитати цікаву книгу.
Читати інших, надихатися. Можете, наприклад, до мене заглянути.
Якось мій друг сказав мені: "коли ти навіть недотискаєш акорди чи б'єш не по тій струні - продовжуй грати, не зупиняйся". Це правило також можна застосувати до письма. Не варто стирати сторінку, бо щось пішло не так, як очікувало. Зроби собі чаю, посиди подумай, та отримай якесь натхнення шляхом візуального досвіду (подивись фільм, зіграй в гру або навіть послухай музику). Коли ти замислюєшся над тим, як було б варто далі писати - уяви себе в ролі персонажа "що б я зробила на його місці?" і також не забуваємо про головне правило: "Пиши п'яним - редагуй тверезим". Не варто у буквальному сенсі йти та напиватись, радше просто писати прямо і вже потім редагувати
Феодот, "Пиши п'яним - редагуй тверезим" - можливо я цим і користуюсь, тільки трохи видозміненим. Використовую не спиртне, а інколи пишу замість сну. Після десятої вечора в мене найкращий час для творчості. Найкращі ідеї з'являються саме тоді. Та й це не завжди спрацьовує. Буває коли потім перечитую написане в день, то просто знищую чорнетку. Інколи таки краще почати все з чистого листа паперу. Та я спробую, як написала раніше, дати чорнетці трохи "відлежатись" перед тим як знову оцінити написане, а не відразу стирати текст, що не влаштував.
Мені здається (можливо, і помиляюсь, а тому заздалегідь вибачаюся, про всяк випадок), що вам бракує вміння покращувати текст, а це дуже важливий складник у літераторській праці.
Я взагалі ніколи не видаляю жодних "поганих" текстів (тобто, таких, що мені ЗАРАЗ не подобаються). Навпаки, я їх намагаюся покращувати стільки, скільки треба. В мене є безліч уривків, які створювались просто так, без прив'язки до конкретної книги. Всі вони "погані", з точки зору "фінальної" або "кінцевої" якості. Вони лежать собі, лежать. А потім бац, під час роботи над книгою, згадуєш про якийсь шматочок, шукаєш його та додаєш до поточного проєкту. Покращуєш, покращуєш, і виходить гарний уривочок.
Практична порада (або лайфхак від мене): спробуйте, хоча б єдиний раз, суто як творчий експеримент, не видаляти "поганий" текст, а покращувати його до тих пір, допоки він не стане вам подобатися.
Не впевнений, що це спрацьовує у всіх поспіль, але спробувати є сенс, як на мене.
P.S. Не дивіться, що в мене на Букнет лише єдина книга (позаяк раніше я складав російською).
Сергій Ляховський, Порада варта уваги. Спробую написати чорнетку, або й кілька, та дати їй "відлежатись" певний час. А потім спробую довести до бажаного результату. Дійсно легше працювати хоча б з чимось, а не починати створювати все з нуля.
Доброго дня. Трохи(десь так на пів року) теж за топорилася, переключилася на іншу книгу, і теж застрягла. Так от. Коли вирішила що годі хандрити а час продовжити творити, коротше я вже просто звернулася до своїх персонажів, куди їх вести, і вечорами перед сном, або просто в ході побутових справ моя уява почала проштовхуватися. З одною я вже точно знаю що буду робити далі, а другу я зараз мало по малу рухаю, хоч і слабо та все ж таки йде. А якщо я "буксую" на якійсь точці, я помічаю її(?) і йду далі. А вже потім повертаюся та розгадую головоломку:)) На мою думку не треба зациклюватися до кожної дрібниці, якщо десь і промайне дірка, то завжди її можна тимчасово чимось залапити щоб потім залатати))
Цікаві ідеї. Варто спробувати. Хоча переключитись на інший проект це не зовсім для мене. Я вже пробувала. І вийшло так що я повністю заглибилась у зовсім іншу історію, а попередня й досі лежить чорнеткою так і не завершена. Мене постійно мучить сумління що я її недопооцювала. Постійно прагну до завершеності. Але й повертатись до неї вже не має особливого бажання. Виникають все нові і, як на мене, кращі ідеї. А от трохи перепочити чи звернутись до ші хороші поради. Ними й скористаюсь. Дякую.
Муза дуже непостійна панянка. Сьогодні вона з вами, а завтра спішить до іншого/іншої. Тому доводиться підключати іншу панянку — наполегливість.
Я як правило відволікаюсь на щось інше. Наприклад серіал подивитись чи ще щось інше зробити. А буває, що знаходиться ідея для іншої книги, тож починаю писати її.
В мене іноді таке теж буває. На такий випадок у мене є блокнот де я іноді пишу другу книгу (інший проєкт), так ось, я беру ту чернетку і починаю переносити все це в ворд. Скажімо так, розігріваю себе як спортсмен перед тренуванням, редагую, та якщо мені не подобається дещо переписую. В процесі цього, або після цього, до мене повертається натхнення писати поточну історію і навіть виникають ідеї. ))))
Пару днів відпочинку.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати