Еріка залишиться безкоштовною

Привіт, друзі)

Я хочу подякувати всім тим, хто слідкує за пригодами Еріки, як-то кажуть, нас мало, але ми в тельняшках:))

Сьогодні був опублікований 20 розділ, й книга мала піти в передплату, але... Є головне "АЛЕ": на книзі немає необхідних 50 читачів, тому, книга буде безкоштовною. 

До завершення точно, а далі я ще не вирішила.

Тому, читайте та насолоджуйтеся пригодами між галактиками:) 

 

Уривок:

— Спробуй хоч сік, — він вказав рукою на склянку, що стояла на столі. Але як тільки моя рука потягнулася до неї, я відчула сильне печіння в області грудей — мій медальйон нагрівся, згадалися слова мами про здатність цього артефакту захистити від небезпеки, але все ж таки взяла до рук склянку та зробила вигляд, що роблю ковток через тоненьку трубочку…
— Ну як? — тут же втупилися в мене хитрі очі цього навіженого Колобка. Під цим колючим поглядом я відчувала себе ніяково, неначе у мою свідомість намагалися проникнути, вилиці раптом стиснуло від сильного болю, в голові запаморочилося…
— Гидота, — скривившись, я різко хилитнула головою, намагаючись вивільнитися від чужого впливу та нахилившись над столом, плеснула вміст цього бокала прямо в обличчя Колобка, що сидів навпроти із злорадною усмішкою…
— Невдячна! — рявкнув Августин, відпльовуючись та протираючи обличчя серветкою, а потім скотився зі свого крісла та підійшов до мене, я теж скочила зі свого місця, шукаючи очима шлях до відступу, раптом зрозумівши масштаби лиха.  
Цей Колобок ледь діставав мені до талії, він задрав голову, а своїм товстим пальцем ткнув мені в живіт: — Ще ніхто не смів так поводитися! Це неповага до мене! Ніхто не може сперечатися зі мною! — його голос зірвався на писк. — Ніхто не відмовлявся від їжі чи напоїв, які я пропоную! Ніхто не смів чинити спротив моєму ментальному втручанню! — він пропалював мене колючим поглядом, аж раптом його рука потягнулася до мене, але інстинкти спрацювали швидше: я виставила вперед обидві руки, сформувавши силовий потік спротиву — потрібне закляття миттю спливло в голові й зірвалося з кінчиків моїх пальців за мить врізавшись в груди Колобка. 

 

Підписуйтеся на мої сторінки, щоб не пропускати новинки та бути в курсі всіх новин))
Телеграм, Фейсбук, Інстаграм, Пінтерест, 
YouTube, TikTok, Threads, Букнет

 

Мирного вечора,

з теплом Анітка Санніфео

 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Аліна Скінтей
17.03.2025, 21:52:40

Головне не опускати руки! Творити і ще раз творити!

Анітка Санніфео
17.03.2025, 22:23:28

Аліна Скінтей, Дякую за підтримку ❤️
Стараюся не опускати:) і продовжую писати;))

avatar
Ольга Діденко
17.03.2025, 21:48:26

Книга цікава! Творіть, а читачі з'являться.

Анітка Санніфео
17.03.2025, 22:22:44

Ольга Діденко, Дуже дякую за підтримку ❤️

Звісно, трохи засмучує, що книга не стала популярною, але у мене є пару десятків тих, хто чекає на продовження пригод, а це вже щось та й означає!)

Рухаємося далі, а у Еріки попереду найцікавіше!)

avatar
Олеся Глазунова
17.03.2025, 21:37:51

Бажаю, щоб читацька родина зростала !

Анітка Санніфео
17.03.2025, 21:40:43

Олеся Глазунова, Дякую, Олесю, за підтримку!

Інші блоги
Вийшли б заміж за дракона?
Він править Крижаним Шпилем. Його тінь на стіні завжди більша за нього, бо це тінь дракона. Вона прийшла з Києва, де пекла хліб, і тепер стала його дружиною. Але зима прийшла по своє. І тепер їй доведеться вирішити, чи довіряти
візуал
До книги Щоденник служниці Ми піднімались вузькою стежиною. Під кінець мені навіть ноги почали боліти, зате як красиво там, на вершині! З висоти видно червоні дахи будинків сусіднього хутору, а далі – такий густий
Завершено Флешмоб Гарбуз- СторІ!
Ось і добіг кінця наш затишний осінній флешмоб ГАРБУЗ - СТОРІ! Здавалося, ми тільки-но збиралися разом, заварювали смачний чай і поринали в перші осінні історії, а літмоб вже завершено. Це був дивовижний час, сповнений
Відгук на книгу "Котик для Вищого"
Шановне творче товариство, пропоную ознайомитися з відгуком на книгу Анастасія Газе Котик для Вищого, яку я прочитала в межах безстрокового марафону Тетяни Гищак. Коли я закінчила читати книгу, то перше,
Сни та реальність ✩
Мене нудило, а голова розколювалася, ніби її роздирав на частини лісовий ругару. Кишківник вивертало, я був за пів кроку від того, щоб познайомити навколишній світ із моїм внутрішнім. — Був дурнем, ним і залишився,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше