Хочу розповісти про найбільш недооціненний твір на моїй сторінці. Я знаю, що у всіх такі є. І я люблю всі свої твори, але за цей просто душа болить... Він заслуговує на те, щоб його читали.

Це історія про таємний роман, де ставки по-справжньому високі.

Він - ангел, і він в усіх сенсах належить могутній відьмі, яка жорстоко із ним поводиться і кожною своєю дією доводить, що не заслуговує на нього.

Вона - ніхто. Молода відьма, вчорашня студентка, яка не має нічого. Але вона закохалась, захотіла його собі, вона готова ризикувати кар'єрою, репутацією та життям заради того, щоб бути з ним. 

Є тільки одна ситуація, в якій вам могли не сподобатись "Тернова пута" - ви не читали "Тернові пута".

Тут він помітив, що обличчя відьми теж розчервонілося.

- ТИ більше не можеш?..

- Я тебе хочу, - її губи накрили його, злилися в палкому поцілунку, на який ангел охоче відповів.

- І що нам робити? – запитав він, коли вони відірвалися один від одного і торкнулися лобами.

Обоє тяжко дихали.

- Ти можеш вийти з Бібліотеки? Фізично? На тобі немає заклять, що обмежують пересування?

- Мені не можна, але заклять немає.

- Я знімаю квартиру в кварталі звідси. Запрошую тебе в гості. Зараз.

- Ти уявляєш, що буде, якщо хтось дізнається?

- Мене звільнять. А тебе, мабуть, закатують до смерті. Я готова ризикнути. А ти?

Астраель поцілував її знову. Вп’явся в її податливі м’які губи, смакуючи цей поцілунок, як стиглий фрукт.

- Готовий, - відповів, нарешті, він.

- Я вийду перша. Ти підеш через десять хвилин. Зустрічаємося на першому поверсі під сходами.