Вітаю, любі читачі і гості сторіночки)

Продовжуємо історію Киці та Химери, а в продовженні ми зустрілись зі Старим Вовком і не лише)

 Щойно зайшли в бар, байкери, і всі, хто помітив Кицю, кинулись вітатись. При чому так, наче її не було тут не тиждень, а з добрий рік а то й два.  Вітались, обіймали, але швидко заспокоїлись, щойно з вузького коридорчика за барною стійкою, з’явився чоловік в темному жилеті з нашивкою “Старий Вовк”.

Засновник і незмінний друге десятиліття президент мотоклубу, власник і організатор всього бізнесу “У Старого Вовка”, по суті – другий батько для байкерів та ідейних натхненник для тих, хто поруч. Його поважали на якомусь вищому, духовному рівні. Це був не етикет, а щось значно серйозніше.

– Вітаю вдома! – кинув наче й сухувато, однак радість в уважних очах з сіточкою зморшок Киця відмітила. А він, певно, теж щось відмітив і в її зміні кольору волосся, і в очах, бо махнув іншим коротке: “Працювати, банда!”, а Кицю жестом покликав за собою.

***
Хто ще з байкерами не знайомий, завітайте до мого циклу “З вовками”.

***

І нагадую про свої соцмережі. Там бувають анонси і розіграші) А ще, в тг-каналі, візуали, які трішки не відповідають політиці блогу. Щоб підписатись на сторіночку – натискайте картинку соцмережі.