Вітаю, любі однодумці) Давайте піднімемо з вами тему «пустої сторінки», як ви долаєте цей письменницький блок та, взагалі, стикаєтесь з цим?
Хочу поділитися з вами деякими лайфхаками, які я взяла до уваги, коли просто не можу почати писати і сподіваюсь вони стануть корисними, і для вас:
• Починати з будь-якого місця: не обов‘язково прив’язуватися до початку, писати те, що надихає, те, що спало на думку прямо зараз.
• Практикувати таймер: 10 хвилин вільного письма без зупинки.
• Змінити середу: спробувати писати в кафе, парку (благо вже весна) чи може десь в нетиповому місці в домі.
• Задати питання герою: що він відчуває, чого боїться, що хоче?
Не чекайте ідеального тексту – дозвольте собі писати так, як відчуваєте! Головне почати – це найскладніше, як на мене)
Цікаво дізнатися, ваші лайфхаки боротьби зі «ступором», діліться в коментарях)
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиАбо коли втрачаєш сенс. Бо боязні пустої сторінки не має. Є просто відсутність бажання і втома.
Олесь Король, Дякую, мені буде приємно)) Гарного вам вечора!)
Краще напишіть блог, як подолати той стан, коли просто ліньки щось складати )))
Сергій Ляховський, Дякую, навзаєм!)
Дякую дуже гарні поради.
А для мене головне тиша. Та що пишу у ночі після роботи. Або у вхідний день по раніше ставлю будильник. І поки ще рідні сплять під кружечку кави, спокійно пишу. На мою думку не потрібно себе силувати, заставляти писати. Але й має бути дисципліна. Сідати за ноутбук... Не йде зараз, можливо потрібно відпочити розумово, або і фізична втома теж негативно впливає
Ілля Вінницький, Добрий день) Дякую за фідбек!) Повністю погоджуюсь — тиша дійсно допомагає зосередитись. Я також люблю працювати в спокої і зазвичай пишу ночами, коли моя маленька донечка спить. Давати розуму та тілу відпочити, щоб потім повернутись до роботи з новими силами – це те, про що іноді забуваєш) Але вже багато разів усвідомлювала, що не варто нехтувати відпочинком!
Особисто я просто сідаю за стіл, вмикаю плейліст і уявляю сеттінг твору та героя, в якому він знаходиться. Якщо це початок нового розділу, то ставлю собі питання: "А щоб зробив я після подій минулого розділу?". Посидівши та подумавши, я тоді починаю писати новий розділ
Мельська Наталі, Саме тому я і створив окремий плейлист для написання :Р
У моєму випадку подолати страх пустої сторінки - це просто писати про те що на думці. Неважливо чи воно відноситься до твору. Проссто пишу. Але завжди тримаю на думці сюжет історії. Тому через декіл Ка хвилин писанини, автоматично починаю писати історію.
Немеш Іван, Добрий день) Згодна з вами, просто писанина, так зване вивільнення думок на папер дійсно допомагає, я також взяла собі до увагу цей спосіб писати, коли трохи нападає ступор)) Але часу така писанина кожен раз займає по різному, залежить від настрòю)
Вітаю. Десяти хвилинне письмо без зупинки, це напевно взагалі для початківців. Я починала взагалі з автописьма від руки, ото де мізки з уявою синхронізуються, доречі класна альтернатива коли сидиш дивлячись на таємницю чистого аркуша. Я колись отан ломала голову на фоні творчого блоку посеред книги. Потім узяла звичайний зошит і просто сіла накидати приблизний план, і я була ледь не шокована, бо з-під ручки ледь не номінант на блокбастер лине. Але все-таки волію набити руки на клавіатуру:))
Мельська Наталі, Дякую за підтримку))
А що означає "змінити середу"???
Середу на п'ятницю ? Чи тут малось на увазі середовище/локацію?
Олеся Глазунова, Добрий вечір) Малось на увазі локація, думаю це зрозуміло по другій частині речення)
Вітаю! Страху пустої сторінки в мене не було. Було так, що одну зі своїх книг я писала, як то кажуть ззаду-на-перед. Я знала чим має завершитись книга, але сумнівалась з якого моменту починати, тобто з якого віку ГГ. Після написання завершення я вже в уяві навіть бачила образи головних героїв і тоді взялась за початок. Успіху вам та натхнення)))
Ніка Цвітан, Добрий вечір) Це круто, що ви маєте пластичність і не зосереджуєтесь на «правильному» написанні, я такої ж думки, що треба писати з тієї частини книги, яка вже є в голові, а інші частини прийдуть вже по ходу. Тааак, мені знайоме те відчуття, коли бачиш і, навіть, відчуваєш головних героїв, фінал мого роману «Невинність» – улюблена частина книги, мене прям переповняли емоції і радості, і суму, бо історія добігає кінця…
Дякую вам за приємні побажання))) Я також бажаю вам успіху та нескінченного потоку креативних ідей!)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати