Оповідання перше. "У моєму саду"

Почати вирішив із оповідання "У моєму саду", яке вважаю своєю візитівкою. Воно чи не найхарактерніше для мене. І, можливо, це краще, що я написав, принаймні мене від нього досі не нудить:). Улюблений мотив — декадентщина про творчих людей:). В мене не все таке, але багато. Про доволі токсичні стосунки музиканта і його музи. Можна сприймати як містику, похмуру казку, про душу дівчини, що не знайшла спокою, бо мстивий закоханий митець зробив її заручницею своїх снів. Можна, за бажання, пояснити все бурхливою уявою оповідача. Також це алегорія небажання головного героя відпускати свою юність. Може, у вас навіть виникне свій варіант трактування цього тексту. Пишіть у коментарі!

У моєму саду

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Andy Friday
13.03.2025, 19:47:18

Відредагував трохи - форматнув, бо важко було сприймати такий масив тексту без інтервалу між рядками

avatar
Анна Алаіс
12.03.2025, 21:24:49

Якщо перефразувати один відомий вислів про лікарів та кладовище, то хто знає, у скількох письменників може бути такий чи подібний сад ;)

Показати 2 відповіді
Анна Алаіс
13.03.2025, 01:03:38

Andy Friday, Ну, просто списувати, як на мене, не надто цікаво)) Хоча вислів "Не дратуйте письменника, інакше він про вас щось напише" оточенню не варто забувати :-D

Інші блоги
Знижка на вулканічне кохання!
Вітаю, любі читачки і читачі! Сьогодні діє знижка на мій еротичний любовний роман «Вулкан для Венери»! Запрошую до цієї палкої любовної історії! Уривок: — Ми домовлялися, що ти не мелькатимеш
Ото подарунок!
А вранці, після сніданку, на мене чекає сюрприз… — Дивись, що я тобі знайшов! — радіє Аріст, як дитина. — Все, як ти хотів: нове, незвичайне і яскраве! Я із цікавістю дивлюся туди, куди показує принц, й у двері заводять
Дійшло...
— Капец… — приречено видихає Семененко. — Спокійно, Дене. Ми його витягнемо! — втручається Артем. — Реального звинувачення йому не висунуть! Через пару днів все одно відпустять… — Пару днів, Темний!
Взаємна активність
Привіт, друзі) Хочу наколдувати собі і вам трошки підписок та сердечок) Долучайтеся)
Візуалізація до розділу 29
Щойно я відчинила двері, як завмерла на порозі. Кімната не була порожньою. Вона була заповнена солодким, п’янким ароматом квітів, але під ним, тонкою невловимою ниткою, відчувався інший запах. Терпкий, дорогий, із нотками
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше