«нова глава вже тут! Час для читання!»

Рене ступила під струмені гарячої води, заплющуючи очі. Тіло миттєво розслабилося, а гаряча рідина змивала залишки напруги та думок. Вона провела руками по плечах, намагаючись стерти всі спогади про день. Вона взяла гель для душу, видавила трохи на долоню й почала повільно намилювати шкіру. Піна ніжно вкривала її тіло, поки вона розтирала її по руках і плечах.

 

Аж раптом різкий біль змусив її здригнутися. Печіння. Наче щось обпекло її шкіру.

 

Рене опустила погляд і помітила подряпини на плечі — сліди від кігтів Алана. Вони майже загоїлися, залишаючи лише легкі червонуваті сліди, але дотик до них усе ще викликав неприємний дискомфорт.

 

Вона завмерла, зосередившись на цих слідах, а потім, сама того не помічаючи, її думки понеслися в зовсім інший бік.

 

Алан.

 

Його чорна шерсть, що зливалася з ніччю. Його жовті очі, які на мить затримувалися на ній довше, ніж треба. Його реакції під час вправ, цей погляд, який він кидав на неї, коли думав, що вона не бачить.

 

Рене заплющила очі, дозволяючи теплій воді змивати не лише бруд, а й хаос у її голові. Але раптово її затопило інше відчуття — не вода, а щось зовсім інше.

 

Тепло. Дотик.

 

Обійми.

 

Вона різко розплющила очі.

 

Її тіло притиснулося до чогось твердого й гарячого. Чи когось.

 

А потім м’які губи торкнулися її плеча, саме там, де були подряпини.

 

Рене затамувала подих.

 

Це був Алан.

 

Рене завмерла. Її серце пропустило удар, а потім шалено застукало, ніби намагаючись вирватися з грудей.

 

Губи Алана повільно провели по її шкірі, залишаючи гарячий слід там, де ще нещодавно були його кігті. Його подих обпік її шию, змушуючи кожну клітинку її тіла напружитися.

 

— Ти знову відволіклася, — пролунав низький голос прямо біля її вуха.

 

Рене не могла навіть поворухнутися. Її свідомість все ще була в полоні відчуття його дотику.

 

— Як ти… — вона зробила зусилля, щоб вимовити хоча б слово, але його губи знову торкнулися її шкіри, цього разу ближче до шиї, змушуючи її тремтіти.

 

— Я відчув твій запах, — прошепотів він, його голос був глибоким, з хижими нотками. — І твої думки.

 

Рене судомно ковтнула.

 

Її думки.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
досягнення)
Книга Щоденник служниці побувала на першому місці в категорії "Історичний роман"!) Дякую за підтримку!
Запрошення на безстроковий марафон
Шановні колеги по перу! Запрошую взяти участь у безстроковому марафоні. Що означає безстроковий? Читайте далі, зрозумієте. На марафон приймаються закінчені твори. НЕ має значення: - платні, чи ні (але враховуємо,
Графік та візуал Асфіксії
З понеділка по пятницю о 20.00 виходить Асфіксія та Ерен.
Кассіан. Візуал до другої глави
Блог до новинки)
Між нами - мовчання Історія цієї книги починається з обіцянок автора самому собі: ні, я це писати не буду! Але натхнення, як бачимо, не питає. Коли я збирала матеріал для книги "Щоденник служниці", чимало знахідок
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше