Плани

Вітаю, любі друзі!

В першу чергу хочу подяквати всім, хто підписався на мене цього тижня. Ваша підтримка дуже цінна і мотивуюча. Сподіваюсь також на вашу активність, коментарі та поради.

Сьогодні я виклала оповідання "Розбудити кров", на основі якого планую написати повноцінну історію. Із новим головним (дуже головним))) героєм, таємницями, емоціями і самовизначенням.

Оповідання не можна вважати спойлером, бо у книзі буде лише два моменти із нього.

Сподіваюсь на вашу підтримку та активність.

 

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Як ви встигаєте скільки книг писати одночасно? Молодець))

Христина Вілем
10.03.2025, 07:01:01

Світлана Романюк, Дякую)
Одна готова тільки викладаю, маю купу чернеток до інших і по трохи пишу)

avatar
Ілля Вінницький
09.03.2025, 23:31:19

Як каже мій син "багато лайків і підписка"

Христина Вілем
09.03.2025, 23:33:07

Ілля Вінницький, Саме так)))

Інші блоги
Історія триває
Продовження історії триває.. Минуло 5 років.. Ліна вже закінчила коледж у Англії. І приїжджає знову в Київ, планує поступати вище, вже подала документи у декілька вузів, здала всі іспити, і вирішила знову трішки відпочити,
Потрібна порада
Всім вітання! Кілька днів "піарю" свою збірку коротких еротичних оповідань і, на жаль, бачу, що на мої блоги ніхто не реагує, а перегляди майже не ростуть (однак дуже дякую, всім, хто читає). Збірка тут. Стосовно моїх рекламних
Невеликий шматок з сьогоднішнього оновлення ❤️
Я стискаю коліна так міцно, ніби боюся розсипатися на шматки. У старому бабусиному будинку тихо — лише вітер шарудить за вікном і десь далеко гавкає собака. Телефон поруч знову спалахує, але я навіть не дивлюся на екран.
Невеликий шматок з сьогоднішнього оновлення ❤️
Я стискаю коліна так міцно, ніби боюся розсипатися на шматки. У старому бабусиному будинку тихо — лише вітер шарудить за вікном і десь далеко гавкає собака. Телефон поруч знову спалахує, але я навіть не дивлюся на екран.
Хвали мене, моя губонько або "Аве — мені"
Думаю, доведеться завести тут окрему рубрику для нових робіт. Бо автор, як відомо, істота вразлива: сам себе хвалити не може — непристойно, мовчати теж не може — тоді ніхто не помітить, що він узагалі щось написав. А
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше