Коли минуле не відпускає

Знижка на "ВІДДАЙ МЕНІ СВІЙ БІЛЬ"  !!!

СЛР, 18+

НЕ еротика! Хоча є окремі моменти.
Також зустрічається згадка групового насильства, без опису. 

#кохання та пригоди

#різниця у віці

#минуле, що не відпускає

#чоловіча дружба

"Прокинувшись після чергового нападу болю та марення, я виявляю себе міцно прикрученим до дерева. Ну що ж, вітаю, Шуріку, твій вихід.

Я розумію, що найближчим часом моє минуле випливе назовні. Лейла насилу тримається, а з «появою» Шури, у дівчинки просто зірве всі вентилі. Вона все ще доглядає за мною, робить перев’язки й намагається нагодувати. Але я розумію, що після впізнання, усе, чого ми досягли за цей час, піде на смітник. Стас згине, а в очах Лейли я назавжди залишуся Шурою, одним із підручних її покидька брата. Навряд чи вона пам’ятає обличчя тих, хто брав участь у цьому. Я б сам себе бородатого не відрізнив від тих виродків.

Лейла вкотре намагається мене нагодувати, але я відмовляюсь. Запаси їжі в нас і так невеликі. Те, що вона витрачає зараз на мене, дозволить дівчині протриматися кілька зовсім не зайвих днів і збільшить її шанси на порятунок. А я… Я однаково вже труп.

Лейла сидить осторонь, про щось задумавшись. Потім підіймається і йде до мене з ножем у руках. Мені здається, вона вже давно зрозуміла, що вчинила нерозумно, прив’язавши мене. Але, мабуть, я дуже буянив, й іншого виходу в неї не було. Злюся на себе, що налякав її. Але розмовляти із нею не хочу. Я вже змирився з неминучістю.

Дівчина підходить і дивиться на мене. Я чітко фіксую цей момент, момент впізнавання, коли любов і ніжність змінюються ненавистю та огидою.

– Ш-ш-шура? – Вона заїкається від страху. – Ні, ні! Цього не може бути! Ти… Ніііі!!!"