Запроси себе молодшу на каву
Всім привіт))
В Тік-Ток гуляє тренд: "запроси на каву себе молодшу". А я вирішила його підхопити в стилі блогу:))
Я б, мабуть, запросила на чашечку чаю ту маленьку 10-річну дівчинку, яка потай у тоненькому зошиті записала свої перші вірші, спочатку соромилася показати їх, а потім наважилася то показала той зошит вчительці, і отримала п'ятірку за свої вірші, пізніші вже в більш товстих зошитах з'явилися якісь казки чи оповідання. Але здебільшого вона все ще соромилася комусь показувати ці твори.
Так от, я б сказала цій невпевненій в собі дівчині лише одне слово - ТВОРИ, та ніколи не втрачай віри в себе.
Мабуть, тепер, стільки років потому, я рада, що пишу, що ділюся цими історіями, що зароджуються всередині. Тоді, в далекому 1998 я навіть не підозрювала, що колись ці історії за лічені хвилини чи години зможуть прочитати десятки чи навіть сотні людей з різних куточків планети.
Фото архівних зошитів шукайте в моєму Телеграм. Замислилася, чи не відсканувати ці старі сторінки?
Це зовсім не смішно, але в одному з них я знайшла твір "Без світла". Тоді, на початку 2000-х відключення світла в Криму були щовечора.
А ще в мене жахливий почерк ))
Як добре, що зараз є клавіатура та Ворд:))
Окрім цих зошитів маю ще грамоту за конкурс "Проба пера", десь треба пошукати))
Отож, якщо порахувати всі ці роки, починаючи з 1998 року та до сьогодні вийде АЖ 27 років...
Якось так)) Якщо хтось бажає розповісти свої історії та поділитися що б ви сказали собі молодшій (молодшому) - велком!
Підписуйтеся на мої сторінки, щоб не пропускати новинки та бути в курсі всіх новин))
Телеграм, Фейсбук, Інстаграм, Пінтерест,
YouTube, TikTok, Threads, Букнет
Бережіть себе! Мирного неба!
З теплом, Анітка Санніфео
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧудові спогади)) Я б запросила себе 16-річну й сказала б, що письменники - зовсім не небожителі, й писати ти можеш - бери й пиши))
Анітка Санніфео, Нас так і вчили))
Який милий блог)) і такі теплі спогади)) Я б хотіла повернутися в період юності))
Інна Турянська, ❤️❤️❤️
Я б себе 13-річну запросила на чашку гарячого шоколаду, і розповіла б, що нічого соромного не має в написанні фанфиків. Фанфики - то лише початок, і знайти себе у фентезі набагато крутіше, чим писати за чиїмось створеним світом. Щоб не зупинялася на початому, і мама дуже підтримує, хоч і не говорить це прямо. А молодша сестра, пізніше коли навчиться гарно читати, стане головним фанатом.
Аліна Скінтей, О так, тоді ще можна було отримати купу знущань на голову та насмішок))
Про цю нагороду, конкурс "Проба пера" та втрачений твір, за який я отримала грамоту, я вже якось розповідала)))
Вітаю! А я б запросила себе 17-річну. Не всі можливості, які мала на той час використала, і у творчому плані також. ❤️
Анітка Санніфео, Щиро дякую)))
А я замислилась, яку б хотіла себе побачити...
Мені подобається моє дитинство, шкільні роки, університет, перший досвід роботи...
Кожен період життя - особливий! Кожен - неповторний.
Тільки не хотіла б зустрітися з собою 24.02...
Дякую,що поділилися. Цікаво!!!
Олеся Глазунова, Я теж довго думала, який обрати період. Кожен цікавий та особливий, це правда. Але той, мабуть, дійсно був першими кроками. Тому варто його підтримати)))
Дякую за підтримку!
Дякую вам щиро що поділилися з нами такими милими спогадами , це дорого варте . Ви влили в мою душу таке тепло , прям кримське сонечко засяяло))) . Творчого вам натхнення , всіх благ.
lanachak, Дякую за підтримку)) Такі спогади дійсно цінні)) Кримське сонечко ще зустріне всіх нас. Вірю, що вже дуже скоро)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати