А я прийшла похвалитися! Це просто нереальні новини (але я їх поки не розкажу, ні-ні-ні, це все лише на етапі розробки)! Але я лусну, якщо мовчатиму, просто ЛУСНУ.

Отожжжжжж, панове, після "Випадкового свідка" я писатиму... Пистаиму ДЕЩО... В співавторстві із... ДЕКИМ!

Так-так! Одна чудова авторка погодилася на співпрацю (тримає кулачки, аби не зурочити). Це буде романтичний трилер, і він буде просто нереальний! І я ще стільки хочу розказати, але б'ю себе по руках, бо ще не час. Але щойно я допишу "Випадкового свідка", уууу...

До речі, про "Випадкового свідка". Вже йде фінальна "оцетакповоротна" арка. І я так тішуся з того, що підготувала читачам сюрпризи (за які наперед вибачаюся, бо я такого накрутила, що сама в шоці). Лишилося трошки менше третини роману, де будуть відповіді на усі питання (і небезпечні пригоди, адже пошук правди часом буває страшенно небезпечним для того, хто ставить незручні питання). Але, відштовхуючись від розмірів розділів... Ну, не так вже й довго до останнього розділу, останньої крапки і останньої, найголовнішої відповіді:

Хто ж вбив Аннет Мейнсфілд і чому?!