До закінчення дії знижки 2 години!!!+новинка

   Доброго  вечора,  мої  хороші!

    До  завершення   дії  знижки   залишається   дві  години.  

Карамелька - 25%

Анотація до книги "Карамелька "

     Емма колись була закохана в одного з синів багатійки, в будинку якої працює її мати. Артем  дуже гарний і старший за неї. Знаючи про її почуття, постійно насміхався над смішною кучерявою  дівчинкою в окулярах і з брекетами на зубах, яка мало не втрачала свідомість від  кожного його погляду. Іноді він насміхатись  над  нею перед своїми друзями.Мати   дізналась про почуття доньки і відправила її на навчання до родичів за  кордон. Час минув і гусениця  перетворилась на метелика. Мати захворіла і Еммі довелось повернутись додому. Чи змогла  дівчина  пробачити і забути образи минулого? Відразу скажу- НІ ! А от Артему тепер доведеться напружитись , щоб вимолити пробачення в дівчини, яка заполонила його серце з "першого" погляду.
Гумор
Пристрасть
Дуже емоційно
Кохання всупереч
Сильні почуття

Кілька  маленьких  уривків:

    -  Не  зрозумів !   Це  ще   що   за  піжон? -   запитую   в   Емми   дивлячись   на  прилизаного   перця ,   який  з   широкою   посмішкою   і   якоюсь   типу   квіткою   в  руках,  привалив   явно   до   моєї   карамельки.    

     - Це... Ноа. -  розгублено   відповідає   Емма.

     -  Та   хоч   дядя   Вася!   Якого   біса    він   тобі    шкіриться? -   здається   вона   теж   шокована   що  він  прилетів.   Хто   він   для  неї ?   Друг ,   чи  щось   більше?   Від   цієї   думки   вже   хочеться   порахувати   йому   його   білі    американські   зуби.

*****

     -  Не   заважати?  Тобто ,  ти  хочеш   щоб   я   залишив   тебе   з  ним?

      - Не   з   ним ,   Артеме ,  а  з   моїми   друзями ,   які   допоможуть   зробити   твоє   кафе    ще    популярнішим.  -  я   психонув    і   вийшов.  Але    ненадовго...

     В    кабінеті   всидіти   не   міг,   ревнощі    мене   вбивали .   А    ще ,   бурхлива   фантазія   яка   так   невчасно   розгулялась...  Постійно   перед   очима   реклама   десертиків    "Бонжур" ,  де   красені   в   фартухах   на   голе  тіло   готують   цей   десерт.  Уявляю   як    америкос   теж   голий   і  з   палаючими   хіттю   очима   годує   її   своїми   еклерами... Це  просто   торба!!! 

*****

     Не   відповідаю .  Просто   поклавши   долоні  на   шию   притягую   до   себе  і   жадібно   цілую.  Емма   спершу   розгубилась,   а  потім   обійняла   мене   і   почала   відповідати.  Підіймаю   її  за  талію   і  посадивши  на    підвіконня   підходжу    впритул.  Поцілунок   стає   ще   пристраснішим   і  в  мене   дах   зносить   від   бажання.   Так   хочу   її ,  сказитись  можна,   але   дозволяю   собі   лише   гладити  долонями  її  стегна.

    -  Ти   ж  хотів    дати   мені   час  подумати . - шепоче   в   губи   моє    помутніння.

    -   До   біса!   Ти    моя   карамелько.   Сама   це    відчуваєш.   Ти   ж  відчуваєш   це ?   Скажи. 

     -  Так.  -  видихає  і   потягнувшись   сама   мене   цілує.

   Ще  раз  нагадую,   сьогодні   стартувала   нова  історія   кохання.

    -  Де   в   біса   носить  того  бухгалтера? - дивлюсь на   годинник   і   підходжу   до   вікна.   Восьма   сорок.   Вона   вже   спізнилась   на   десять   хвилин.   Наче   в    мене    справ   інших    немає.   Якби   не   прохання   Ганни ,    вже   б   відмовив   їй   навіть    без   розмови.  Ненавиджу   коли    працівники   спізнюються.   А   вона   ще   навіть   не   працівник.   Настрій   жахливий.   Хочеться   на   комусь   зірватись.  Відчуваю,   що  жертва   скоро   знайдеться.   Васильович   вже   мабуть    чекає   мене,     а   я   змушений   чекати    дівчину,   якій    типу   потрібна   робота.    Якби   дійсно    була    потрібна,   вона   б   мене    чекала,   а   не    навпаки.    В   двері   тихенько   постукали.  Невже   припливла,   принцеса. 
     - Заходьте! -  гаркнув   не   розвертаючись. 
     - Доброго   дня.   Пробачте    за   спізнення.  -  моє   серце   прискорило   ритм   лише   від   цього    тихого,   ніжного    голосу.  Голосу   з   минулого.    Не    може    бути.  Цього   просто   не   може   бути .   Розвернувся   і    очманів...   Це   дійсно    вона.   Даша   Савицька.   Вона    теж    застигла   з   відкритим   ротом.   А   я    чорт    забирай    потонув   в    блакитних    очах,   наче    не    було    цих    шести    років.   Тіло   напружилось,   дихання    збилось    і   в   горлі   пустеля    Сахара.   Все   як   тоді.   В   іншому    житті.    Вона   трохи   змінилась,   тіло   стало   ще   більш   жіночним   і   спокусливим.   Я   добре   пам'ятаю   що   там   під   одягом.   Добре    пам'ятаю   кожну   родимку   і   кожну    клітинку.   Колись   я   обожнював    вивчати   її    тіло   губами.  

     Скільки    разів    я    уявляв   нашу   зустріч   і    прокручував   в   голові   все    що   хотів    би   їй    сказати.   Я    намагався   забути    її,   намагався  зненавидіти    за    все   що   вона    зробила,   сподівався   що   більше   ніколи   її   не   побачу,    а зараз...   Зараз   не   можу   вдихнути   повітря.  Наче    знов   той    самий    закоханий   до   нестями    дурник.    Дурник ,   яким    вона    так   майстерно    маніпулювала    і    якого     врешті-решт    безжально    розчавила...  

❤️

Дуууже   сподіваюсь   на   вашу   підтримку,  сердечка  і  коментарі.  ❤️

Щиро  дякую ,  що  ви  в  мене  є.❤️

Бережіть себе  і  своїх  близьких.