Вітаю, мої любі Натхненники!!!

Хто ще не знайомий з Ісаєю та Айрін - запрошую. Божевільно-шалена пара…книга тут

— Я піду. — Я рушила до сходів. — Я йду до своєї кімнати.
  — Можеш не зачиняти дверей, я ніколи більше в них не війду. — Гримнув він.
  Я розвернулась і промовила.
  — Останні рази ти залазив у вікно. Тож, краще я зачиню його. — Крикнувши, я поспішила до кімнати, залишаючи Ісаю там, де він стояв.
  Увійшовши до кімнати, я так вдарила дверима, що гадала, що друзки посипляться. Вони захитались і ледь не вдарили по обличчю Ісаю, який жбурнув у відчинені двері мою валізу.
  — Ти забула.
  Він поспішив піти, але я крикнула у слід.
  — Ти ж казав, що не зайдеш до моєї кімнати.
  Він розвернувся і закрокував до мене.
  — Як бачиш, я не порушую простору твоєї довбаної кімнати і твого особисто. — Ісая дійсно стояв за порогом кімнати, тримаючись об одвірки.
  Ох! Ці біцепси… ці кубики… Що я собі думала, коли їхала сюди?!
  — Ще скажи, що ти правил не порушуєш?!
  — Я порушив їх одного разу – і пожалкував про це.
  Його очі палали, дихання було гучним і переривчастим. Він був збудженим, як і я. Але він правий…

і новенька книга - ось тут

"В очах Еві буревій із гніву та образи… і сльози, які бляха чомусь мене дратували, і я не хотів щоб вона плакала. Не через мене. Ні через довбаного брата та всю їхню сімейку. Ніхто не заслуговував її сліз. Ніхто.”

СТОРІНКА БУКНЕТ  

ТЕЛЕГРАМ КАНАЛ 

 ТікТок

Мирного неба!!! Героям Слава!!!