"Аріна глибоко вдихнула свіже повітря й рушила вперед. Аура змахнула крилами, приземлившись їй на плече, й вуркотнула: 

"Ну що ж, ласкаво просимо в новий осередок змій!" 

Дівчина стримала сміх і озирнулася в пошуках решти, але неподалік лежали лише її валіза та дорожня скриня. Схоже, її "любі" родичі вже розійшлися по своїх корпусах, навіть не турбуючись про неї. Що ж, цього й слід було очікувати. 

— Ваше ім’я! — раптом пролунав густий бас, змушуючи Аріну здригнутися від несподіванки. 

Вона розгублено покрутила головою, але довкола нікого не побачила. 

— Ваше ім’я!!! — роздратовано повторив голос. І тут Аріна зрозуміла, що він лунає звідкись знизу. 

Опустивши погляд, вона ледь не відсахнулася. Перед нею стояла химерна істота, схожа на суміш ельфа з бородатим тролем. Маленький чоловічок, заввишки трохи менше метра, вперся в неї суворим поглядом. 

— Ім'я!!? — Знову пробасила істота. — Ти той во, пришелепувата чиии... ба, може німа? — Злісно кинув коротун. 

— А… Айрін Вентіс! — пробурмотіла дівчина, виходячи зі ступору. 

"Феее… Що це за жертва експериментів? Мало того, що страшне, то ще й хамовите!" — вийшла з заціпеніння Аура, насторожено оглядаючи істоту. 

— Тримай ото жетона для переносу тлумаків і путівник по академії. Ласкаво запрошаймо! — буркнув коротун, кидаючи Аріні невелику срібну монетку та брошурку з гербом академії. — Корпус для першокурсників, третій поверх, кімната 5-Д. 

З цими словами він відвернувся від Аріни й звернувся до худорлявого рудого хлопця, що вийшов із новоприбулого диліжансу. 

— Ваше ім'я? 

— Вибачте, але не могли б ви більш детально пояснити, куди саме... — почала було Аріна. 

— Шо?! Ти ше тута? — невдоволено буркнув ельфотроль, розвертаючись назад до дівчини. — Сказав тобі — корпус... 

— Я проведу леді! — пролунав голос у неї за спиною."

Додаю ілюстрацію до уривку).