Як це було в перше?
Як це було вперше? Дописати свій твір, роман чи книгу. І розповісти рідним та друзям. Про кричати про себе так сказати усьому світу. "Я це зробив (ла). Яка була їхня реакція?
Не ввічливо буде запитувати не розказавши свою історію. Про те що Я займаюсь письменницькою діяльністю, знала лише моя дружина. Загалом і вона мене надихнула писати, але за те потім. Замахнувся я відразу на роман, не коротке оповідання а по справжньому, по дорослому). Писав переважно у ночі, коли ніхто не відволікає і можна сконцентруватись. А ну да в день треба на роботі працювати) (грошики самі себе не зароблять). Відволікся. І ось прийшов час ікс я забираю з видавництва тридцять примірників своєї книги. І починаю дарувати усій родині, та родичам. Можна сказати заставляючи їх прочитати. Вони були приємно здивовані, і не розуміли як це можна придумати і написати.
На роботі по правді я стіснявся розповідати, але втрутилась дружина і зробила пост в фейбукі, з поздоровленням з першою книгою. Що співробітники здивувались нічого не сказати. Були і підколи, і глузування де хто зацікавився по справжньому і отримав від мене книгу безкоштовно. А яка була Ваша історія поділіться
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМоя перша книга це власна версія колобка на 167К знаків. Надихнулася писати після романів Стівена Кінга. Написана була спочатку російською, а потім мені довелося перекладати вичитуючи з тексту кожне слово. Так звісно переганяти через Гугл перекладач було ліпше, але то вже було б не те. Але саме прикре це те що мене з моїх близьких чи знайомих ніхто не читає, тож пишу я в сліпу, зовсім не розуміючи виходить чи ні, і що в мене виходить, і під книжками як на зло майже ніхто нічого не пише, і поради нікого спитати, та і просто поговорити на тему письма ні зким.
Оксана Павелко, Ви однозначно праві, все ж бувають винятки, но нечасто.
Як гарно. Молодець, що зважилися)
А мій чоловік навіть не підозрює чому я постійно в комп'ютері сиджу, хоча у мене в принципі така робота, більшість якої припадає на онлайн
Любава Олійник, Не жалієте ви психіку чоловіка)))
- Привіт коханий, знаєш Джоан Роулін, ну та шо Гарі Поттера написала. В мене більше книг написаних...Сюрприз!)
Ви молодець, що одразу наважилися на друк))) І Ваша дружина заслуговує на повагу❤️ підтримка в нашій справі дуже важлива✨✨
Я от все ніяк не можу налаштуватися на друк, хоч і є два завершених романи,✨
Бажаю успіхів у наступних творах ❤️
Eva Northman, Ні, не маю ніякої фахової спеціальності. Пишу не як хобі, все почалось як виклик собі.
Чи зможу Я. І все почалось з наборі на телефоні видуманого абзаца. Там і сторінка получилась. Тоді то і перейшов за ноут бук і почав вчити ази написанню. Ну без цього ніяк.
Друкувати не вигідно думаю для новачків..адже не відомо ще залетить чи ні. А от в онлайні публікуючи менше ризику - адже витрачаєш принаймні тільки свій час, а не кошти)) А ви як думаєте?
Eva Northman, Однозначно не вигідно, як писав раніше ми не в кіно, і наші твори ніхто не буде відривати з руками і ногами. І назвонювати менеджер чикаючи нову частину книги. А в Україні на жаль з цим ну зовсім туго.... на жаль.
А ви уявіть що Ми є початок новітньої Української літератури. Різноманіття жанрів, романтика, фантастака, еротика та інше. Раніше усе було запозичене. А зараз є шанс на успіх.
Ой щось мене занесло)) Українські видавництва і чути не хочуть про молодих авторів. Тобто плати гроші і усе буде як ти хочеш, роздрукують. Але продавати не вигідно. Я написва біля ста. Пятеро відписали що не цікаво. Інші ігнор.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати