Завтра в "Мій владний мільярдер"✏️

Привіт-привіт)

Дякую усім, хто читає! Підписуйтесь на мою сторіночку, щоб не пропустити жодного оновлення.

Сторінка авторки: тиць

А ось для вас шматочок завтрашньої проди з книги

"Мій владний мільярдер" (18+)

Відриваюся від її солодкого ротика, вдивляюся в її обличчя. Її очі здивовані, губи вологі і червоні, подих важкий і частий.

— Що ти робиш? — шепоче вона.

— Те, що хочу, — кажу я тихо й проводжу пальцем по її вилиці, далі вниз, по шиї і до ключиць.

Між нами тримається ця вибухова напруга.

— Ти не втечеш від мене, Віліно, — додаю я, не відводячи погляду. — Поки я цього не захочу.

Її подих стає глибшим, але вона не відступає.

В її очах палає той самий вогонь, який зводить мене з розуму. Погляд горить від емоцій — гнів, здивування, збудження. Вона не зводить з мене погляду, а я чекаю, що вона зробить далі.

Втече чи залишиться?

Книга тут: Мій владний мільярдер

Читайте із задоволенням;)!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Трішки романтики...
Трішки прохолодної романтики в спекотний день❤️❤️❤️ ❤️❤️❤️ – Ліно, 60 кілометрів не 300. Менш ніж за годину, ми вже будемо на місці. І Сніжані нічого не загрожує, там лише зламана рука… – Лише? –
Ліжко на трьох
Він спробував відштовхнути її але в нього не вийшло. Вона хитро посміхнулася й сіла йому на коліна. Чорт забирай ми не вперше це робимо так що давай не будемо робити вигляд що це не так- Хуррем посміхнулася й потягнула його
Якого біса тут відбувається?
Під’їжджаю до будинку Георганова, ворота одразу відчиняються, впускаючи мою машину. У дворі — повний аншлаг. Артур і Діана з усіма дітьми, майже всі мої хлопці й десяток спецпризначенців у повній екіпіровці, ніби зібралися
⚜️ Нові глави ✨ подяка
✨Доброго дня, творча й читацька родино!✨ Чотири нових розділи “Між двома подихами” вже опубліковано. Але спочатку — подяка. ⚜️ Хочу подякувати талановитій авторці Лекса Т. Кюро за рекомендацію
03:33
Частинка з «Усе веде до нього». Запрошую до прочитання!) Коли я знову розплющила очі, навколо панувала абсолютна тиша. Переді мною простягався нескінченний чорний простір без стін, без вікон, без дверей. Чорна
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше