Не сталося, як гадалося

Що ж, я не перший і не останній автор, який не вклався у встановлений ним самим дедлайн.

Я зробив усе, що було в моїх силах, чесно. На війну багато усього списують. Тож спишемо на неї й це.

Щиро перепрошую у нечисленних, однак дуже дорогих моєму серцю читачів, які не дочекалися останніх глав "Дзвонять дзвони" до 24.02.2025. Це було б символічно і правильно. Але краще вже пізно, аніж ніколи. Тож спробую надолужити відставання і поставити крапку ще навіть до відпустки, яка розпочнеться (сподіваюсь) 27.03.2025. От навіть вже сідаю писати.

Якщо хтось ще не брався за книгу, однак тематика вам цікава – можете сміливо починати, завершення не доведеться довго чекати. Дуже не вистачає читачів і коментаторів саме до цього твору.

Шануйтеся, тримайтеся, бережіть себе і одне одного.

Бажаю нам всім, щоб це була остання річниця великої війни.

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
анатолій Чумак
24.02.2025, 21:55:21

Дякую вам пане Володимир за книгу, будемо чекати стільки скільки необхідно фіналу,надіюсь теж що це останній рік великої війни, але не дуже вірю в це на жаль

анатолій Чумак, Дякую. Самому складно повірити, що це може колись скінчитися. Але без надії у серці жити тяжко. Тож сподіваюсь на краще, хоч і готуюсь морально до гіршого

Затримка змцшує нервувати хіба за тим, чи все гаразд з автором. Правду пишуть дівчата: чекатимемо стільки буде треба, не заганяйте себе. І так вражена вашою зібраністю і працездатністю. Роман вартий того, щоб його може і ще раз перечитати післ завершення, все ж в потоці сприйняття трохи інакше. Дякую за працю, за ретельну роботу над матеріалом, за те, що залишаєтесь людиною в цій м'ясорубці, за захист... з глибокою повагою

Людмила Гриценок, Дякую вам, що підтримуєте і читаєте!

avatar
Ілля Вінницький
24.02.2025, 20:24:37

Натхнення та великої вдачі! Вам

Ілля Вінницький, Дякую Вам

Я взагалі дивуюся, як ви в таких умовах примудряєтеся ще й писати!
Роман такий прекрасний, що його варто чекати стільки, скільки треба! Аби лишень ви трималися і не здавалися❤️
Дякую вам за вашу творчість і за вашу службу! Низький уклін!

Тетяна Овчіннікова, Дуже вам дякую за розуміння та підтримку!

Інші блоги
А Ви Теж Так Робите?
А ви теж заходите на цей сайт щодня, оновлюючи свій останній твір у надії, що там з’явиться новий коментар або хоча б новий лайк, але там завжди порожньо? Чи я один такий? До речі, мій роман на конкурс ТУТ.
Ціна свободи та влада Альфи
✨Коли маски знято, а пристрасть сильніша за правила... ✨ Вистояти перед натовпом журналістів – це одне. Але вистояти перед поглядом батьків Альфи та перспективою життя в «золотій клітці» столиці – зовсім
50 000 прочитань дякую!
Любі читачі! Складно передати словами, наскільки цінна ваша підтримка. Кожен лайк, коментар і реакція — це те, що справді надихає та мотивує продовжувати і рухатися далі. Дякую, що ви тут ❤️❤️❤️ Нагадую:
Коли гра доходить до кінця
Вона починалась як гра. З простими правилами, які здавались очевидними. З ролями, які кожен прийняв без запитань. З контролем, у якому ніхто не сумнівався. Але ілюзії ніколи не тримаються вічно. Вони тріскаються
Портрети героїв Вітер та магія
Любі мої, додам своїх героїв, як я їх побачила, на початку книги. Алія: Кайл: Азарг: Ну й бонус: Сподіваюсь, ця історія знайде своїх читачів! Читати "Вітер
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше