"Між двох вогнів"

 

Що робити, коли твоє серце рветься навпіл? Коли життя розколюється на "до" і "після", а вибір між пристрастю та спокоєм здається неможливим?

Ця історія про кохання, зраду та бажання.

Вона жила ідеальним життям, поки не зрозуміла, що її шлюб — лише ілюзія. І коли здається, що виходу немає, з’являється хтось, хто дарує надію... Але чи здатна вона довіритися знову?

 Інтриги, боротьба за щастя, іронія долі та вибухові емоції.
 

 Прода викладена!
 Не пропустіть шанс поринути в історію, яка запалить у вас полум’я.
Читайте зараз! 

https://booknet.ua/book/poverni-mene-b432846

 

Також запрошую вас до інших моїх історій. "Його інвестиція". Частина перша.

https://booknet.ua/book/iogo-nvesticya-b430810

 

Уривок:

— Куди це зібрався? І, головне, з грошима? — я підозріло звузила очі.

— В банк, — відрізав він так, ніби це була найочевидніша відповідь.

— В який банк, цікаво? Я з тобою їду.

— Сиди, — кидає різко.

 

О, ні, золотце. Не того ти з себе уявив.

 

— Та шо ти тією шторою смикаєш? Сідай у свою машину і їдь у той банк! Ти шо, телепень? — я вже просто не стримуюсь.

 

Він обертається, очі злі, аж блискавками стріляють.

 

— Не ображай мене! — рикнув, наче лев, хоча більше схоже на сердитого кота.

— Слухай, леве, — кажу з іронією. — У нас сьогодні отой клієнт, багатий чинуша? Дозволь мені виручку залишити. Ну, багато чого треба прикупити — і для тебе, і для мене.

 

    

Частина 2.

https://booknet.ua/book/iogo-nvesticya-mnyayu-nvestora-chastina-2-b432006

 

Уривок:

Я сиділа поруч із ним, тримаючи його руку в своїй, і відчувала, як у мене на душі поступово розсіюється тривога. Він почав їсти, спати і навіть жартувати. Це був прогрес, за який я готова була дякувати небесам.

 

Аж раптом двері прочинилися, і в кімнату зайшов дядько Еміра. Його постать, як завжди, випромінювала силу й авторитет, але зараз у погляді було щось м’якше.

 

— Вітаю, племіннику. Бачу, тобі вже краще, — сказав він, підійшовши до ліжка.

 

— Так, дякую, — відповів Емір спокійно, але трохи насторожено.

 

Дядько перевів погляд на мене і несподівано кивнув:

 

— І тобі дякую. Ти врятувала його, навіть не усвідомлюючи цього до кінця.

 

Я відчула, як мої щоки зашарілися, але відповіла впевнено:

 

— Я лише зробила те, що повинна була.

 

— І ти зробила це добре, — дядько знову кивнув, а тоді раптом додав: — Але тепер тобі слід подумати і про себе.

 

Я здивовано подивилася на нього, і він продовжив:

 

— Ти ж розумієш, що твої документи... скажімо так, не в порядку?

 

Ці слова вдарили по мені, мов блискавка. Я й сама знала, що мій гостьовий період завершився, але постійно відкладала це питання через все, що тут відбувалося.

 

— Це зараз не найважливіше, — перебив його Емір, піднімаючись трохи вище.

 

✨ Тут буде гаряче, обіцяю! ❤️

0 коментарів

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
«все (не) за планом 3» — епілог уже на Букнеті!
Привіт! Що ж, я дописала «Все (не) за планом». Епілог викладено, крапку поставлено, а я тихенько лежу під столом — щаслива людина з порожньою головою. Для тих, хто відклав покупку на «ще подумаю», сьогодні
Новинка: академка Залік із катастроф
Вітаю! Сьогодні починаю виклади навинку: гумористичну академку "Залік із катастроф" Бути дочкою ректора магічної академії — не завжди перевага. Особливо якщо ти вже третій рік навчаєшся там без жодної краплі
А дракониця не згодна...
Зачиняю вхідні двері й на мить завмираю, притиснувшись до них спиною. Прикриваю очі, і переді мною знову постає він… Ні! Жену від себе видіння. Зараз не час для слабкості… «Ти добре подумала?» — раптом подає
Як «випадковий» персонаж стає ключовою фігурою
Вітаю, мої любі читачі та слухачі! Нещодавно ми з вами вже говорили про те, чому великі історії варто читати з першої книги, а не з середини. Сьогодні хочу показати це на живому прикладі з циклу «Обрана» — на прикладі
А якщо темрява — це ще не найстрашніше, що існує?
Ми звикли боятися нічних лісів, демонів, проклять і тих, хто стукає у вікна після опівночі. Але що, коли за всім цим ховається щось набагато давніше? Те, чого боялися навіть боги. У «Чорнобозі і Бісиці» на героїв
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше