А можна не так агресивно тиснути?

До фіналу залишається лише тиждень, спойлерів буде все менше, але зовсім без них я вас звісно не залишу))) БОНУС ДО РІЗДВА https://booknet.ua/reader/bonus-do-rzdva-b432304?c=4683594

Що ж там в оновленні? 

Я демонстративно виставила руки вперед і вперлася в груди Олега. Відчувши під долонями все, що мало бути моїм, навіть його серце, що билося у мене в руці.

– А можна не так агресивно тиснути? Я і так знаю, що ми різної вагової категорії. –  сказала навіть різкіше, ніж збиралася.

– Вибач. – перепросив Олег без усякого каяття в голосі. Й не подумав відсунутись. – Але ти помиляєшся.

 

А хто, крім неї сказав, що не вийде їм з Олегом бути разом? Мало що вона там придумала, ну і що, що надії малувато. Адже наближається Різдво і Санта з подарунками для тих, хто був чемний весь рік. Дякую за додавання книги до бібліотек, коментарі, зірочки, сердечка і підписки.

Гарного нам усім вечора з цікавою історією❤️❤️❤️

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олеся Глазунова
18.02.2025, 19:18:57

Це Надійка була чемна увесь рік? Чи Олежка?)

Показати 3 відповіді
Рома Аріведерчі
18.02.2025, 20:01:01

Олеся Глазунова, Надійка скоріш зневірена. Тому буде діяти, а віру залишить іншим )

Інші блоги
ДосьЄ №02: СергІй
«Він хотів контролювати своє життя.» Сергій — із тих людей, які не люблять залишати життя напризволяще. Він звик діяти. Вирішувати. Тримати слово. Тримати ситуацію. І, головне, — тримати себе в руках. «На
Це сталося: новий розділ "Дракайни" готовий!
Іронічно, що розділ має назву "Повернення" - і це водночас моє власне повернення до редагування "Дракайни" )) Бо за останній місяць цей розділ дав мені прикурити, чесне слово. Багато всього трапилося, і
Вересень у цифрах, новинка і трошки планів
Ну що, вересень закінчився, я полізла дивитися статистику й традиційно зависла там довше, ніж планувала)) Тому сьогодні без довгих підсумків у стилі «ось усе, що сталося зі мною за місяць». Краще про хороше: що ви читали
Коли історія тупцює на місці
Я от подумала: коли автор не до кінця горить історією, то й персонаж постає таким собі тормозом. Я все ніяк не наважусь перейти до конкретики, бо сама ще не до кінця розумію логіку «Квартири поверхом ліворуч». Тому
Тіні зливаються,
закручуються у воронку, що стрімко наливається пітьмою, серце стискається і падає вниз, вниз, все глибше… аж до поля бою, що виринає перед очима. Битва закінчилась, і солдати блукають між трупами, добиваючи ще живих. Стогони,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше