Привіт-привіт)

Дякую усім, хто читає! Підписуйтесь на мою сторіночку, щоб не пропустити жодного оновлення.

Сторінка авторки: тиць

А ось для вас шматочок завтрашньої проди з книги

"Мій владний мільярдер" (18+)

Анна відходить убік, і в кімнату заходить вона.

Віліна.

Її погляд одразу зустрічається з моїм. У ньому немає більше тієї розгубленості, яка була вчора. Тепер я бачу напругу, сховану за маскою спокою, і відлуння якогось питання, яке вона не наважується поставити.

Цікаво.

Погляд одразу ковзає по ній, затримуючись на кожній деталі.

Джинси, проста блузка, трохи втомлений погляд, зневажливий вираз обличчя.

Це зовсім не відповідає тому, як має виглядати жінка, яка входить у мій світ. І тим більше не відповідає тому, як має виглядати жінка, яка належить мені.

— Сідайте, — кажу, вказуючи на крісло навпроти. — Але спершу кілька зауважень, — кажу, спокійно схрещуючи руки на грудях. — Думаю, тобі варто переглянути свій гардероб.

Вона застигає посеред кабінету. Її очі звужуються. Помітно, що їй не подобається те, що я сказав.

— Вибачте, що мій скромний гардероб не відповідає вашим високим стандартам, — кидає вона уїдливо, схрещуючи руки на грудях і трохи нахиляючи голову. — Я просто не знала, що ви берете мене не на роботу, а на конкурс моди.

Ця дівчина — суцільний виклик.

Я не реагую на її шпильку. Спокійно підходжу ближче, повільно, крок за кроком, поки між нами не залишається ледь кілька сантиметрів. Її дихання стає частішим, але вона не відступає.

Мій погляд ковзає по її обличчю.

— Ти красива жінка, Віліно, — кажу я тихо, майже шепочучи.

Підіймаю руку і кінчиками пальців торкаюся її вилиці. Її шкіра м’яка, тепла, і ця мить триває трохи довше, ніж мала б.

Книга тут: Мій владний мільярдер

Читайте із задоволенням;)!