Ось такий він, напівельф, якоюсь частиною орк і взагалі геній з Її темний світлий ельф 

А іще він видатний вчитель, котрий навчить студентів всьому, що вважає за потрібне, як би вони не пручалися.

Першим ділом Шитке пішов до колег на чаювання. Його туди не запрошували, мабуть здогадувалися, що рано чи пізно він сам прийде, але де ті чаювання відбуваються, знав. А при нагоді міг навіть по запаху знайти. Бо лише з одного кабінету відчутно тягнуло ситкарським оксамитовим чайним листом, рожевою солодкою трояндою, апельсиновою цедрою, корицею і зовсім трохи кардамоном. Цей запах Шитке знав. Мамі такий чай часто привозили родичі звідкись здалеку.
— Світлого дня! — життєрадісно привітався Шитке, постукавши і різко відкривши двері, поки ніхто не спитав, кого там принесло.
У відповідь пролунало декілька невпевнених привітань і один захлинаючийся кашель.
— По спині його поплескайте, по спині, — порадив Шитке, старанно зображуючи добру посмішку. Виходило так собі і хтось обов’язково обізве її знущальною. Але намагатися Шитке не кидав, бо хотілося навчитися.
Нещасного, котрий ледь не захлинувся чаєм, поплескали по спині в три руки і ледь не вибили зі стільця. Всі інші вирішили не випробувати долю, поклали чашки на стіл і досить дружно втупилися в напівельфа з невідомими паперами в руках. А ще кажуть, у людей з інтуїцією непорядок. Відразу здогадалися, що настав їх час випробувань.
 

Посилання на малюнок як завжди на фейсбук, так що якщо він пропаде, шукайте його тут Книги. Фентезі або в тут телеграм Не забувайте підписуватись))