Додано
15.02.25 11:30:10
15 000 прочитань. Дякую вам!
Друзі, сьогодні "Маріуполь. Як ми виживали. Хроніка війни..." перетнув позначку 15 000 прочитань за 5 місяців із моменту публікації.

Я щиро вдячний кожному, хто знайшов час, аби зануритися у ці спогади, поділитися думками й підтримати книгу. Особливо цінно, що серед читачів є не лише автори Букнету, а й ті, хто просто шукає правду про події в Маріуполі.
Приємно бачити, що ця історія не залишає нас байдужими. Це означає, що пам'ять про пережите житиме, що вона резонує в серцях людей і має значення.
Дякую вам за розуміння.
Книга доступна за посиланням: Маріуполь. Як ми виживали
Як ви думаєте, чому важливо зберегти такі спогади для майбутніх поколінь?
Олександр Зоря-Заря
170
відслідковують
Інші блоги
Привіт ✨
Я пишу історії, в яких почуття важливіші за ідеальність, а герої роблять помилки — як і ми з вами. У кожній книзі для мене головне — емоції, які залишаються після прочитання. Буду рада кожному, хто залишиться
У третьому розділі Ділайла ще тримається за роботу. Там її думки спокійніші, ніж слова. Там вона дозволяє собі холод - бо холод безпечний. Вона ще не знає, що це - остання точка, де контроль працює. Далі він почне вимагати
Підсумки другого кола взаємного читання Про деяких переможців я вже розповідала в окремому блозі, тож тут — коротко і по суті. ? Перше місце Перше місце розділили Крісті Ко та Анна Лінн Крісті Ко вже отримала
Привіт, любі ♡☆ Перед Елоїзою стоїть не легкий вибір у третьому розділі: гроші багатія чи своя гордість. Також, маленька Елоїза знайшла першу роботу! ☆ Не легку, без великих грошей, але роботу, що дасть їй фінансову
Я вирішила пояснити (хто зна, може ви задавались питанням ахах) По обкладинкам циклу "Королівство Айстер". Як ні, то може зацікавитесь чому саме такі у мене. Перша книга циклу - "Моя (жахлива) Королева" Виглядає
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦікаве питання задаєте. Відразу пригадалося, як у школі вчили банальщині - щоб подібного ніколи не повторилося. Як бачите, дехто погано вчився. Тому своїм внукам я кажу: "Запам'ятайте все, що бачите і чуєте, щоб вам ніколи не здумалося пробачити рашистам те, що сталося. Бо є речі які забувати і пробачати не можна.
А за книгу вашу я рада, ніколи не мала сумніву, що її добре читатимуть.
Пані Єво, ви дуже точно підмітили! Історія нас вчить, але не всі зробили з неї правильні висновки. Саме тому важливо говорити, писати й нагадувати про те, що сталося, щоб у майбутніх поколінь не було ілюзій щодо "забути й пробачити". Дякую вам за підтримку книги, для мене важливо знати, що вона має відгуки в серцях небайдужих людей!
Дякую за Вашу працю ❤️❤️❤️
Олеся Глазунова, Пані Олесю, щиро дякую вам за теплі слова й підтримку! ❤️ Це дуже важливо для мене!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати