Додано
15.02.25 11:30:10
15 000 прочитань. Дякую вам!
Друзі, сьогодні "Маріуполь. Як ми виживали. Хроніка війни..." перетнув позначку 15 000 прочитань за 5 місяців із моменту публікації.

Я щиро вдячний кожному, хто знайшов час, аби зануритися у ці спогади, поділитися думками й підтримати книгу. Особливо цінно, що серед читачів є не лише автори Букнету, а й ті, хто просто шукає правду про події в Маріуполі.
Приємно бачити, що ця історія не залишає нас байдужими. Це означає, що пам'ять про пережите житиме, що вона резонує в серцях людей і має значення.
Дякую вам за розуміння.
Книга доступна за посиланням: Маріуполь. Як ми виживали
Як ви думаєте, чому важливо зберегти такі спогади для майбутніх поколінь?
Олександр Зоря-Заря
170
відслідковують
Інші блоги
✨ Друзі, сьогодні хочу поділитися з вами невеличким блогом про те, що відбувається з героями мого історичного любовного роману «Любов під золотими пісками».❤️. Принцеса Сара нарешті знайшла спокій після страшних
Любі читачі! Сьогодні в мене на сторінці з'явилося нове святкове оповідання ЖИРАНДОЛЬ, чудова добра, романтична й ніжна історія флешмобу #перші_поцілунки ✨Інколи звичайні речі допомагають зробити те, на що
Готую для вас дві історії. До речі, вже давненько. І все не оберу, яку починати першою. Допоможете? (П.с. світло поки що по парі годин на добу, тому зараз не ризикую з викладками, але вже скучила за вашими коменетарями,
Вітаю! Ми знову в рубриці «Авторські спойлери та пояснення». Сьогодні поговоримо про восьму главу другої книги циклу Покликані Вікторія вже більше року перебуває у вигнанні. За цей час вона багато думала про свої
✨Вітаннячка,✨ ✨товариство ✨ Отже, подорож Всесвітом у пошуках розумного життя триває. Та головне під час цих пошуків самим не втратити розум.)) Тож сьогодні два нових розділи: зображення клікабельне —
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦікаве питання задаєте. Відразу пригадалося, як у школі вчили банальщині - щоб подібного ніколи не повторилося. Як бачите, дехто погано вчився. Тому своїм внукам я кажу: "Запам'ятайте все, що бачите і чуєте, щоб вам ніколи не здумалося пробачити рашистам те, що сталося. Бо є речі які забувати і пробачати не можна.
А за книгу вашу я рада, ніколи не мала сумніву, що її добре читатимуть.
Пані Єво, ви дуже точно підмітили! Історія нас вчить, але не всі зробили з неї правильні висновки. Саме тому важливо говорити, писати й нагадувати про те, що сталося, щоб у майбутніх поколінь не було ілюзій щодо "забути й пробачити". Дякую вам за підтримку книги, для мене важливо знати, що вона має відгуки в серцях небайдужих людей!
Дякую за Вашу працю ❤️❤️❤️
Олеся Глазунова, Пані Олесю, щиро дякую вам за теплі слова й підтримку! ❤️ Це дуже важливо для мене!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати