Додано
15.02.25 11:30:10
15 000 прочитань. Дякую вам!
Друзі, сьогодні "Маріуполь. Як ми виживали. Хроніка війни..." перетнув позначку 15 000 прочитань за 5 місяців із моменту публікації.

Я щиро вдячний кожному, хто знайшов час, аби зануритися у ці спогади, поділитися думками й підтримати книгу. Особливо цінно, що серед читачів є не лише автори Букнету, а й ті, хто просто шукає правду про події в Маріуполі.
Приємно бачити, що ця історія не залишає нас байдужими. Це означає, що пам'ять про пережите житиме, що вона резонує в серцях людей і має значення.
Дякую вам за розуміння.
Книга доступна за посиланням: Маріуполь. Як ми виживали
Як ви думаєте, чому важливо зберегти такі спогади для майбутніх поколінь?
Олександр Зоря-Заря
208
відслідковують
Інші блоги
А що робити, коли ті, кого ми вважаємо найближчими, кажуть: “Твої книги нікому не потрібні”? Підтримка від оточення — це те, чого так часто бракує письменникам. Не кожному пощастило мати друзів чи родину, які розділяють
Я не можу підібрати слів наскільки я вдячна всім читачкам «Порталу у Гріх»! Щиро дякую за інтерес, актив, відгук і підтримку. ❤️❤️❤️ «Портал у Гріх» тепер надійшов у передплату. Тільки завдяки Вам. Ще кілька
Глави 21–23 книги «Пригоди дачного синдикату 4. Каблучка з „подвійним дном“» вже опубліковані! Дорогі мої читачі! Хто ще не встиг почитати нові розділи — щиро запрошую долучатися! У цих главах наші невтомні
Вітаю дорогі читачі, і гості які ще не знайомі з історією книги >>>>Вибір Місандеї<<<< Я описувала в еротичних сценах ( крім сну) лише відносини Стронга і Крістофера (таємничий незнайомець) Фрагмент
Привіт-привіт, дорогі мої читачі! Сьогодні хочу поділитися з вами добіркою книг під назвою "Магічна осінь". «Осіння примара» Юлія Рудишина Коли осінь стирає межу між світами, навіть смерть
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦікаве питання задаєте. Відразу пригадалося, як у школі вчили банальщині - щоб подібного ніколи не повторилося. Як бачите, дехто погано вчився. Тому своїм внукам я кажу: "Запам'ятайте все, що бачите і чуєте, щоб вам ніколи не здумалося пробачити рашистам те, що сталося. Бо є речі які забувати і пробачати не можна.
А за книгу вашу я рада, ніколи не мала сумніву, що її добре читатимуть.
Пані Єво, ви дуже точно підмітили! Історія нас вчить, але не всі зробили з неї правильні висновки. Саме тому важливо говорити, писати й нагадувати про те, що сталося, щоб у майбутніх поколінь не було ілюзій щодо "забути й пробачити". Дякую вам за підтримку книги, для мене важливо знати, що вона має відгуки в серцях небайдужих людей!
Дякую за Вашу працю ❤️❤️❤️
Олеся Глазунова, Пані Олесю, щиро дякую вам за теплі слова й підтримку! ❤️ Це дуже важливо для мене!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати