Знижка на осінню історію кохання!!!

Вітаю, любі!!! 

Сьогодні діє знижка на емоційну та пристрасну історію кохання, від Олі та Олександра.

Книга, " Закохана в осінь та у тирана" — наповнена пристрастю та протистоянням героїв, а ще спільною любов'ю до сина головного героя.

Уривок.

Оля відімкнула замки та з розмаху відчинила двері, і великими очима дивилася перед собою. За порогом стояли менший та старший Возник. Оля збентежено кліпнула, їх вона точно не чекала. Олежик зацікавлено дивився на неї, тримаючи в руках запаковані у прозору коробку еклери. Дівчина підняла погляд потонувши в красивих очах Олександра, який тримав в руках букет червоних троянд, з довжелезними стеблами. Відчувала, як серце пришвидшено б’ється з кожною хвилиною.

— Привіт! — Порушив паузу Олежик.

— Привіт! — Зніяковівши, перевела погляд на малюка.

Олежик подався у помешкання першим, й простягнув їй еклери зі словами.

— Це нам до кави.

Оля взяла коробку, шалено хвилювалася, та почувалася зовсім не зручно перед його батьком. Нахилившись поцілувала малого у щоку, а він обняв її притиснувшись надто міцно. Пригорнула малого до себе, адже від психологів чула, що коли дитина тебе обіймає, то потрібно її в обіймах тримати доти, доки вона сама тебе не відпустить.

Присівши тримала малюка в обіймах, закривши повіки. Ці обійми такі милі та бажані. Зітхнула, адже що не кажи, вона скучила за ними, бо знала дитяча любов щира. Малий нарешті послабив обійми, й заглянув у її очі.

— Ти не будеш сердитися, що ми приїхали? — Цілком серйозно запитав. — Я просто хочу, аби ти провела цей день зі мною. Ти ж не проти?

Оля нервово ковтнула і вже плюнула на свої плани. Хотіла провести день з Олежиком, «Але його батько? Невже він теж буде поруч?!!». Перед батьком малого почувалася геть не зручно, за поцілунки та за ляпас, і навіть дещо побоювалася його. Нервово закусила нижню губу, та практично пошепки відповіла на запитання Олежика, який терпляче чекав відповіді.

— Не буду. — Нарешті піднялася, й мимоволі глянувши на Олександра, тихо звернулася до нього. — Проходьте.

Олежик знову обняв Олю, та на радощах кинув батькові.

— Бачиш, тату, а ти не вірив, що Оля погодиться...

Знижка тут...

Приємного читання!