Ілюстрації. Політ на грифоні

Некромант. Книга третя. Віч-на-віч з ворогом.

Глава LXII. Приїзд.

Грифон

...
Незабаром я вже бачив вежі та шпилі мого рідного міста. Грифон скинув висоту, і ми пішли над верхівками дерев. Обійшовши місто широкою дугою, я посадив грифона в лісі, на місці стародавньої битви, де в мене були закопані черепи і голова вовка.
...

Попередня ілюстрація Наступна ілюстрація

Це нова версія старої ілюстрації. Якщо кому цікаво, старий варіант можна переглянути тут

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Рейна Кроу

12.02.2025, 20:15:53

Дуже гарно!)

Вечірній Сутінок

12.02.2025, 20:16:39

Raina Crow, спасибі

Олеся Глазунова

12.02.2025, 20:14:32

Який же красень!!!

Вечірній Сутінок

12.02.2025, 20:15:20

Олеся Глазунова, дякую )

Вечірній Сутінок

відслідковують

Інші блоги

Герман Харрінгтон

Поради Урсули ле Гуїн для письменника.

Почав писати черговий розділ до книги "Загублена слобода" Сандарія, опершись на пліт, на повні груди вдихала пахощі надвечір’я – лугових квітів, сіна та запізнілого вишневого цвіту. Роса, що впала з першими

Мельська Наталі

Новинка і важливе про продовження циклу

Вітаю, любі мандрівники Букнету! Сьогодні хочу поділитися з вами двома важливими новинами. Я дуже ціную кожного, хто приходить читати мої історії, залишає коментарі та ділиться своїми враженнями. Я завжди уважно

Лана Нова

Фінал "Сіль кохання" та візуали сцен книги

Я завершила книгу «Сіль кохання»!!! Розповім трохи передісторії. ✨ ✨ ✨Початок цієї книги був написаний приблизно років десять назад, це була коротка історія про те, як двоє колишніх коханців зустрілися через двадцять

Анастасія Коваленко

Спитай Гугл. Про книгу "Код Всесвіту: Чорна діра".

Вирішила підтримати флешмоб від Єви Борей. "Спитай Гугл". Запитала у гугла про свою книгу. Ось, що він видав. Книга «Код Всесвіту: Чорна діра» Анастасії Коваленко — це захоплива наукова фантастика, яка

Мілана Залісна

Про плани, дедлайни та «все (не) за планом 3»

Привіт усім!♥️ Прийшла до вас каятися. Довгенько мовчала — і ось, стою тут, ніяково переминаючись з ноги на ногу. Я знаю, що обіцяла десь у середині липня почати викладку третьої частини «Все (не) за планом».