Його подих лоскотав їй шкіру, змушуючи її серце … ні не просто битися, а завмерти на мить, щоб потім затремтіти, ніби спійманий у пастку метелик.  Затримався, ніби даючи шанс відсторонитися...

Вітаю, любі читачі. Для тих, хто чекав на продовження роману є гарна новина — я готова писати далі, і продовжую це робити)  Дякую за терпіння і цікавість до моєї творчості. Я ДУЖЕ ВАС ціную.

А хто ще не знайомий з моїми книгами — щиро запрошую! 

Бережіть себе. Ваша Наталі.

Злочинець для принцеси