Текіла!!!

Вітаю, мої любі Натхненники!!!

Запрошую до #безкоштовно передмови"Tattoo кохання та coffee " а потім і до книги зі знижкою  “Tattoo кохання та tequila”

 

Я вже плакала і зупинитись не могла. Щойно - приперся мій колишній. Щойно - я отримала переляк. Щойно - мене врятували, а потім накричали. Шлюзи мали відкритись і вони це зробили. І от я стою під ліхтарем з Горою м'язів, який ричить, та й плачу немов мені п'ять років. Здригаюсь, обіймаю себе руками і дивлюсь на нього, хоча вже погано бачу. Може це і на краще, бо його ця ідіотська чоловіча, брутальна краса не дала б мені змоги сказати щось путнє. А я бодай йому! зла, дуже зла.

   — Ти мене врятував, а тепер кричиш?! Треба було не лізти зі своєю горою м'язів, я б сама з усім розібралась, — вимовила я з таким запалом, що ледь не впісялась. Так і знала, що треба було сходити в туалет під час перерви. Але хто знав, що я встрягну в бійку.

   — Я не тебе рятував. Я не люблю таких проблематичних жінок як ти, — ткнув він у мій бік пальцем. — Такі, як - ти приносять із собою проблеми до таких, хороших людей, як моя сестра. 

   — Кейсі твоя сестра?! — до мене нарешті дійшло. Він вже про це говорив, а я не зрозуміла в ступорі адреналіну. 

   — Так. 

   — Ого! Я…

   — Ти звільнена. 

   — Що? Ти не маєш права! — насупившись, я відчула приплив енергії, яку в мене вселив гнів. Ця Гора м'язів був до мене не справедливим. — І що це означає “такі як ти”?..

   — Такі кралі, як ти з великих міст, які люблять доставляти клопіт іншим, — пояснюючи мені свою недолугу думку, він нависнув наді мною, і я відчула жар його великого тіла, аромат димного парфюму, чоловіка та свіжі нотки ментолу - це був гель після бриття. Я майже всмоктала цей аромат і зніяковіла від того, що він насупився тому, що я вдихнула. Мені стало так соромно, що хотілося провалитись крізь землю. 

   Я відступила. Мені потрібна була дистанція. Я ще раз позадкувала, але перечипилась чи то за каміння, чи палку і ледь не приземлилась на дупу, але Гора м'язів схопив мене за руку і от я вдарилась об його сталевий прес.

   Ми дивилися одне одному в очі кілька довгих секунд, доки він не відпустив мене, промовляючи:

   — Ти одна суцільна проблема, Зернятко. 

   Він мене називає проблемою і в ту ж саму мить Зернятком. Він взагалі нормальний?! 

Підписуйтесь на мої сторінки: 

СТОРІНКА БУКНЕТ 

ТЕЛЕГРАМ КАНАЛ

Мирного неба!!!

Героям Слава!!!

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тетяна Авогадро
11.02.2025, 22:29:33

♥︎♡❤❣️❣❤️❣❣️❤♡♥︎

Анна Харламова
12.02.2025, 11:56:48

Тетяна Авогадро, Щиро дякую❤️❤️❤️

avatar
Юлія Король
11.02.2025, 22:24:44

Те, що вони виробляли з текілою, можна позаздрити!) Дякую за емоції від цієї неймовірної книги.
Дуже хотілося б історію про сестру Рендалла.

Анна Харламова
12.02.2025, 11:56:40

Юлія Король, Дякую, моя люба Натхненнице ❤️❤️❤️

avatar
Marisha Gerasimenko
11.02.2025, 22:21:50

♥️♥️♥️

Анна Харламова
11.02.2025, 22:22:38

Marisha Gerasimenko, Дякую, моя люба Натхненнице ❤️❤️❤️

Інші блоги
:( Писати в порожнечу?.. Чесно про цифри
Давайте начистоту. Коли дивишся на статистику автора-початківця - це окремий сорт драми. Знаєте це відчуття, коли виписуєш сцену до тремтіння в пальцях, перечитуєш діалоги, редагуєш чернетку між роботою, домашніми справами
Навіщо до лікарні??
Вранці насамперед перевіряю фейсбук. Як завжди, мої фото зібрали пару сотень лайків і кілька десятків коментарів. І один дизлайк… Мені навіть не треба відкривати його, щоб подивитися автора… Ну-ну, швейцарський
Мінус 20%!
На ПОЧНЕМО З ПОЧАТКУ тільки сьогодні - 3.10! Вона переконана: він скористався нею, аби помститися її братові. Він вважає: її цнота дісталася йому випадково. А тепер кожен звинувачує іншого в зраді. Макс Звєрєв та Ліза
Стівен. Вигнанець. Шлях до себе.
Вигнання - це смерть. Але Стівену пощастило, "Ластівочка" прилетіла раніше. І нібито це пройшло для хлопця безслідно. Тільки всю першу книгу https://booknet.ua/book/zapovt-vezunchikv-b447926?utm_medium=repost&utm_campaign=447926&utm_term=7508720&utm_content=1&utm_source=native Стівен
"Кохання в овертаймі": 31 глава
— Це мій домашній номер, — спантеличено говорить Гаврило, приймаючи виклик. Я згадую, як вкрала телефон у Люби й мене охоплює сором. Не думала, що мої ревнощі зможуть затьмарити здоровий глузд. Не знаю, як тепер все це
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше