Підгледьте за життям героїв 7 книг

УРИВКИ З СЬОГОДНІШНІХ ГЛАВ, ДО МУРАХ:

1. НАПРУГА В ПОВІТРІ, ВАННА І БЕЗЗАХИСНІСТЬ

 — Алло, — сказала, приймаючи виклик. Чекала відповіді, але в слухавці панувало мовчання. Подумала, що може, зв’язок перервався. — Алло, ви мене чуєте?

У слухавці була все така ж тиша, але мені здавалося, що хтось тихо дихає. Чому він чи вона мовчить?

 — Не хуліганьте, — сказала я, намагаючись звучати суворо. — Якщо нічого не скажете, я завершу розмову і більше не буду відповідати!

Цієї миті раптом у всьому домі вимкнулось світло. Страх крижаними пальцями стиснув мою шию, так, що мені важко було вдихнути. На руках і ногах виступили сироти. А в телефоні досі мовчали.

 — Все, я кладу слухавку! — вигукнула я, натискаючи на “відбій”.

Підбігла до вікна і побачила, що в сусідів світло є. Вимкнулося чомусь тільки в моєму будинку. А раптом хтось зробив це спеціально?

Я побігла до дверей, щоб переконатися, що вони замкнені. У руці продовжувала стискати телефон. рушник тягнувся за мною, сповзаючи з плечей....

ЧИТАЙ КНИГУ 1 ТУТ

2. ПОРАДА ВІД ХОРОШОГО БАТЬКА, ЯКИЙ ПРИЙМАЄ СВОЮ ДИТИНУ

— Привіт, виглядаєш схвильованим, — одразу сказав батько, запрошуючи жестом сісти навпроти. В кафешці було майже порожньо. — Як ти? 

— Костя сьогодні їде, — сказав я. — Як, по-твоєму я почуваюся?

— Он воно що, — замислено відповів він. — Але ж ти ніби як сам тоді вирішив, що між вами тільки дружба? Для дружби відстань зовсім не завада. От з коханням інакше… 

 — Я був не правий, — зітхнув я. — Це не просто дружба. Я боюся, що він зараз поїде — і тоді все скінчиться. Ми дійсно залишимось друзями. Але я хотів, щоб це було не так…

— То він все ж подобається тобі? — батько теж зітхнув, ледь помітно, а потім усміхнувся. — Якщо так, ти маєш йому сказати,  поки він не поїхав. Щоб не шкодувати про те, що не сказав.

ЧИТАЙ КНИГУ 2 ТУТ

3. РОЗМОВА З БАТЬКОМ, ЯКИЙ ВИКРАВ, І З МАЙБУТНІМ... ДЕКИМ.

— Так, разом із Максимом можеш виходити, — він кивнув. — Познайомтесь. У його компанії тобі не буде нудно. Він усього на пʼять років старший за тебе, думаю, ви зможете знайти спільну мову.

 — Але через пару днів ви мене відпустите? — уточнила я. 

— Так, відпущу, — кивнув він. — Обіцяю, — він поглянув на годинник. — Мені треба йти, залишу вас, знайомтесь, — на цих словах батько покинув кімнату. 

Хлопець був атлетичної статури і, судячи з одягу, був не бідним. Я це зрозуміла, поглянувши на його взуття і годинник. Невже охоронці так багато заробляють?

— Добрий день, я — Максим, мені двадцять шість років. І я дуже поважаю вашого батька, — додав він. — Він дуже хороша людина, колись врятував моє життя.

 — Я, на жаль. майже нічого про нього не знаю, — я зітхнула. — Так вийшло, що ми зустрілися лише сьогодні…

— Я можу розповісти все, що захочете… Знаю про вашу історію. Я ж і сам допомагав вас шукати, — він усміхнувся. — Ваш батько дуже чекав на зустріч, був такий схвильований. Не ображайтесь на нього за все це, — він обвів поглядом кімнату. — Думаю, він просто боїться втратити вас знову. 

ЧИТАЙ КНИГУ 3 ТУТ

4. ПРО НЕБАЖАНУ НАРЕЧЕНУ, ЯКА БОЇТЬСЯ ДОТИКІВ ЧЕРЕЗ СВОЄ МИНУЛЕ

— Відкрий уже ці довбані двері, — сказав голосно. 

 — Не відкрию, — почувся з-за дверей слабкий голос. 

— Тобі треба їсти, і так худа і пласка, як дошка, я не хочу, щоб ти відкинулась прямо в моєму будинку!

 — Яка вам різниця, відкинусь я чи ні? Знайдете собі нову наречену! — відповіла вона. 

— Я задовбався шукати нових. Будеш ти і крапка, — вона все більше і більше дратувала мене, хоч я вже думав, що більше дратуватись неможливо. — Відкрий! Мені ще дещо треба від тебе! — я смикнув ручку сильніше і, о диво, двері відчинилися.

Квітослава лежала на ліжку, закутавшись у ковдру так, що я бачив лише її очі, що блищали з-під скуйовдженого білявого волосся.

— Я хочу зникнути! — вигукнула вона. — Відчепіться від мене!

ЧИТАЙ КНИГУ 4 ТУТ

5. ПРО ХОРОШОГО ТАТА, ХАЙ ВІН І ВТІК ТОДІ

 — А можна, коли всі діти будуть хвалитися своїми татами, я теж скажу, що в мене є тато? — і поглянула на Назара. Дуже знічено, немов наперед знала, що він відповість : “Не можна!”

Назар поглянув на мене:

"Можна сказати їй?" — запитав схвильовано самими губами і перевів погляд з мене на Алісу. 

Я на мить завагалась, але тоді кивнула. Яке я маю право позбавляти свою дитину батька?

Назар кивнув, ми якраз припаркувалися. Він повернувся до Аліси:

— Сонечко, ми з мамою не  казали тобі, але я дійсно твій тато, — сказав він схвильовано. — І я б дуже хотів, щоб ти мене так звала. І при друзях, і просто так. 

— Це правда? Ви не жартуєте? — схвильовано запитала вона, дивлячись на мене. Потім перевела погляд на Назара. — Ти справді мій тато?

— Так, — він кивнув. — Я тоді покинув тебе і, можливо, ти не захочеш мене пробачити. Але я дуже люблю тебе. 

ЧИТАЙ КНИГУ 5 ТУТ

6. БРУДНІ СЕКРЕТИ ШЕФА

— Не переживай, — Катя розставляє тарілки. — Все буде добре. Ми зіграємо як треба. Я маю щось знати, перш ніж опинитися на твоїй території? Якісь брудні секретики шефа? 

— Ее… — я чомусь згадую про Оксану. — Ну, в принципі, ніяких "брудних секретів". 

— Шеф настільки правильний, що нема чим похвалитися? — усміхається. Здається, що вона хоче мене зачепити. 

Думаю, що сексом по пʼяні точно не хваляться. Хоча, можна було б їй відповісти. Але чомусь навіть не дивлячись на ці шпильки, я не хочу. Не хочу, щоб вона думала про мене, як про вітряного бабія. 

ЧИТАЙ КНИГУ 6 ТУТ

ВЕНЕРА, ВИБАЧЕННЯ І НІЖНІСТЬ

— Кажуть, зараз можна побачити Венеру, — говорю, зазираючи їй в очі. 

— Показуй, як це робити, — Інга з цікавістю дивиться на прилад. 

— Зараз, — я переводжу телескоп в необхідне положення, мені показували, що саме робити. І знаходжу червону зірку. Венера, авжеж, не зірка, а планета, але її добре видно і вона виблискує червоним. — Дивись сюди…

Інга дивиться у вічко і ахає. 

— Вони так близько, — шепоче. — І такі яскраві…

Я стаю за нею, щоб допогти повернути трубу, наші тіла торкаються… І здається, зараз вже в мені спалахне наднова зірка, об я відчуваю її запах, той самий, що зводив мене з розуму ночами, коил ми спали поруч. 

Інга повертається до мене, і ми опиняємось ще ближче. І її очі сяють в стократ яскравіше зірок. 

— Я такий ідіот, що зробив тобі боляче… — я торкаюсь долонею її щоки.

ЧИТАТИ КНИГУ 7 ТУТ

ЗНИЖКИ СЬОГОДНІ

✴️"Її ціль -мільярдер" 

✴️ "П'янкий гріх"

✴️"У центрі уваги"

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ріна Март
10.02.2025, 21:55:53

Цікаві уривки, аби ж іще час був резиновий, щоб усе перечитати ))

Інші блоги
Про довгий та короткий текст.
Вибач мені, мій добрий друже, за довгий текст… На короткий не було часу. Марк Твен. Саме так. Саме в короткій формі проявляється майстерність автора. Особлива актуально для тих, хто хоче писати сценарії для
Новий розділ "Хроніки порталу" вже опубліковано
Любий мій читачу ? Як би мені не хотілося працювати більш плідно й не томити вас очікуванням, обставини склалися так, що я зовсім не мала часу зануритися у світи порталу. Але навіть у ці дні він не відпускав. Герої залишалися
⛔️ Гайд для авторів на книгу "Криваве Полотно" ⛔️
«Криваве полотно» - сюжетний гайд для тих, хто хоче знати все, але швидко) ❤️ Цей пост для тих, кому цікаво зрозуміти книгу повністю, та для тих, у кого просто немає часу - але є бажання)) ✨ ❣️ Кілька слів
Вгадайка новинки про боса
Пограємось з межами норми? Чи можна зустрічатися з чоловіком найкращої подруги? А якщо він колишній? А якщо він колишній, але в нього... Втім, це вже виглядає як спойлер, а отже мовчу:))) Цього разу ми вже не в Парадізо! І навіть
Планую вскочити в останній дарк-вагон
Давно являюсь користувачем Букнет як читач. Сьогодні відважилась презентувати свою творчість та віддати її на поталу модераторам конкурсу дарк-романів. Що з того вийде, не впевнена,та маю надію знайти тут прихильників
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше