Новинка — вже на сайті!!!

Мирної та тихої ночі, мої хороші!!!

Запрошую до новинки!

Навіжена — це емоційний роман зі запальними героями в яких вперті характери, і які керуються своїми принципами та не люблять поступатися.

Уривок.

— Ти розтрощив мою машину. — зриваюся я, й відкриваю перед здоровенним мужиком, можливі наслідки його недбалості. — І дякуй Богу, що я не вилетіла на пішохідний перехід та не придавила когось.

— Дівчино, я ж не навмисно, — проситься чоловік. — Я справді не хотів... І у вас, — тицяє пальцем на мене та розгублено додає. — Кров...

Я проводжу пальцем під носом, і на пальцях справді виявляю кров. Її уже мало, але все ж є.

 Беру з машини серветки, і знову витираю кров. Мабуть, мені потрібно заспокоїтися. Але я не можу. Від нервової напруги, вся тремчу.

— Як ви себе почуваєте? — ще раз збентежено цікавиться чоловік.

— Відстань! — гаркаю я. Адже розумію, що я влипла. І якщо викликати поліцію і все таке, то я не встигну в АРТ центр. А там же через сорок хвилин свято розпочнеться. Витерши кров, розлючено зиркаю на чоловіка. — Став тут і корчиш зі себе святу невинність. А мені їхати, між іншим потрібно. От якби, ти не ловив ґав на дорозі, то і не заїхав би у мене.

— Славику, відійди! — раптом чую позаду суворий наказ грубим голосом. — То, що за гном у нас тут такий голосистий?

Новинка тут...

​​​​Буду рада бачити вас на сторінках цієї книги!!!

Приємного читання!!! 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Про «правильну» критику та кордони 
Вчора натрапила в мережі на гарячу дискусію,яка не вщухала майже добу.Суть конфлікту проста -читачі залишили негативні відгуки,а авторка відчайдушно доводила,що пише «для себе» і якщо комусь щось не подобається
Співбесіда з особливостями...
Доброго вечора! Черговий розділ “Нашої отрути” на сайті. До вашої уваги – маленька історична довідка та уривок: Домагання у професійному середовищі у Бразилії 1970-х років відрізнялося від наших часів тим, що
Дихати(не)тобою...
Новий розділ вже чекає на тебе...❤❤❤
Спати? Ні.
Алана вже лежала в ліжку, коли двері до спальні відчинилися, і до кімнати зайшов Кайден. Не кажучи ні слова, він зачинив двері й почав розстібати ґудзики на білій сорочці. Алана різко сіла на ліжку, морщачись від болю в
Що за чудові подарунки?! Я вас люблю!♥
ДРУЗІ! Ви неймовірні! Я вдячна вам від усього серця за те, що додаєте мої книги до бібліотек і за те, що читаєте і коментуєте мою новинку Водійка для Дикого ♥♥♥ Сьогодні я помітила, що ви додали книгу до бібліотеки
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше