Хто він – ідеальний слідчий?

                Саме це питання я поставила собі найпершим, коли почала роботу над своїм першим романом в жанрі детективу. Адже саме образ слідчого, який розслідує таємничу подію, є центральним в усьому творі. І головний герой має бути Тим Самим Героєм, про якого цікаво буде не лише читати майбутньому читачеві, а й писати мені самій.

                Ми знаємо багато класичних слідчих. Еркуль Пуаро і міс Марпл, знаменитий Коломбо і отець Браун, комісар Мегре і Гідеон Фелл, Ніро Вульф і Філіп Марлоу, Арманд Ґамеш і Маркус Ґольдман. І, звісно, еталон слідчого – Шерлок Голмс. А ще – цілий сонм телевізійних слідчих із кіно детективів, і ще більша кількість – книжкових героїв.

                Неможливо рівнятися на них, адже вони вже створені: написані в книгах та сценаріях,  втілені в фільмах і серіалах. Як тут «викотити» читачеві, якого розбалували таким різноманітним вибором, свого слідчого – нікому не відомого Джексона Малкольма?

                Власне, я й досі не впевнена в тому, що він підпадає під класифікацію «слідчий». Але я роблю все можливе, аби він, хоча б, був не картонною декорацією, а реалістичним і неідеальним.

                До того, як почати книгу, я придумала його – мого персонажа. Я вважаю, що спочатку слід вигадати героя, і якщо він вдасться – то він потім сам рухатиме сюжет. Або, хоча би, триматиметься «заданого курсу».

                Сподіваюся, Малкольм не підкачає. Я хотіла би написати цілий цикл про цього детектива.