Привіт, мої любі Натхненники!

Запрошую до спекотно-ніжних історій кохання зі знижками!

Сьогодні діє #знижка на книгу, яку я раджу прочитати усім, хто любить читати про фіктивні стосунки, пристрасть, кіпішних родичів та смачний  «Зухвалий флірт» -20%

УРИВОК:

  Я дивилася в його очі і бачила там образу та навіть біль. Що його заділо? Невже так важко зіграти роль кавалера одного дня?

  — А що потім, Міа? — Його руки опустились з мого обличчя і я наче стала голою.

  — Потім буде потім. Скажу, що ми розійшлись. — Знизила плечима я і огорнула себе руками.

  — А що ж я отримаю за це? — Його інтонація стала холодною, а очі і досі видавали образу.

  — Я допоможу тобі, як юрист. Тобі ж потрібна була допомога.

  Він задумався, але похитавши головою, промовив:

  — Не знаю.

  — Прошу.

  — Добре. Один день.

  — Обіцяю.

  Я простягнула руку, але він нахабно притиснув мене до свого тіла, і накрутивши моє волосся на свій кулак, поцілував мене в засос.

  — Ось і закріпили наш договір.

  Ми дивилися одне на одного, моє волосся і досі було довкола його долоні. Він зухвало посміхався, а я стояла в ступорі.

  Що я накоїла? Як я могла вляпатись в таку історію?

  — Може відпустиш?

  Він не відпустив, натомість ще раз обкрутив моє волосся довкола своєї долоні, і нахилившись до мене, обпік своїм гарячим диханням:

  — Обіцяю, ти до цього звикнеш. — Він випрямився та підморгнув мені.

  — Що ти маєш на увазі? — Я бовкнула, а потім лише зрозуміла, про що він натякав. — Ченсе!

І ще одна #знижка на книгу «Саме той» - 20%

 для всіх, хто хоче зігрітись щирістю кохання, вірою та запевнитись, що щастя є. 

Уривок:

  “— Тобто ти хочеш сказати, що одна маленька сварка, або непорозуміння і чоловік тікає?!

  — А хіба ні?! — вона розвела руками.

  — Ні. Ну принаймні, я не такий. — Його шокувало її бачення чоловіка.

  — Усі спочатку так кажуть. — Вона не хотіла сперечатись, тому додала: — Максе, я хочу вірити, що може бути усе інакше у стосунках і я знаю, що так воно і є. Зараз я говорю про своїх батьків. Але для себе я усе вирішила. Зараз я не хочу обговорювати сутність чоловіків.

  Макса дивувало і ображало те, що вона сумнівається, що він говорить правду. Але розуміючи те, що її серце отримувало занадто багато болю і її віра у чоловіків вичерпалась, він не продовжив цієї розмови, а запитав:

  — А що ти хочеш?

  — Поцілувати тебе. — Тільки зараз вона зрозуміла, що сказала це в голос.

  — Мелісо… Сонце. — Він підійшов у притул і чекав на її дії, боячись наполохати її.

  Дівчина дивилась у його очі, які заспокоювали її і водночас наповнювали пристрастю. Зробивши один лише крок, вона опинилась у полоні його рук. Поклавши на груди Макса руки, вона почула, як швидко калатає його серце, змішуючись з її власним серцебиттям. Відчуваючи тепло її рук, він затамував подих і чекав подальших дій від своєї спокусниці. Декілька довгих секунд вони просто мовчали і дивились одне на одного. Мить до поцілунку ні з чим не порівняти. Це нетерплячість і водночас бажання зупинити мить. У цій хвилині так багато усього: погляди, дихання, серцебиття – усе тіло говорить за них. Це випробування на силу духу.”

  Мій телеграм 

Мирного дня!

Героям Слава!!!