Привіт, любі Натхненники!!!

Запрошую до історії кохання, яка точно вас розвеселить, подарує багато хороших емоцій та спеку серед зими (зима така собі, але все ж таки))))

“— Воне! Ти як це розмовляєш?! — гримнув дід. Можу сказати, що за цей ранок він нагримав на мене більше, ніж за все моє життя. 

   — Не хвилюйтесь, за ці недовгі хвилини нашого з ним знайомства, - я вже звикла до такого зверхнього, нахабного та пихатого відношення. — Вона перевела погляд з мене на діда. — Не хотіла вас образити, це вас не стосується. Ви ж не винний, що він такий.

   — Який це “такий”? 

   Оленятко знову втупилось в мене своїми величезними очиськами і повільно, дуже повільно знущаючись на ді мною, лукаво усміхнулась. 

   — Мудак. 

   — Мудак? — я відштовхнувся від столу, поставив склянку і підійшов до дивану, де сиділа вона. 

   — Так. — Вона випросталась, і задерши голову, приймала мій виклик, суплячись та стискаючи зуби. 

    Я не знаю, чому саме зараз, але мені хотілося взяти її волосся в свою жменю і натиснути на її губи, які багато собі дозволяють. Але це фігове, просто ідіотське бажання. Вона і я - та ніколи знову! 

   — Але ще раз повторюю, не я до “мудака” прийшов, а ти. Чому передумала? — я наповнив свої легені її смачним ароматом, вона пахне немов м'ятний, різдвяний льодяник.”

Книга тут

СТОРІНКА БУКНЕТ  

ТЕЛЕГРАМ КАНАЛ А ще мій ТікТок

Мирного неба!!! Героям Слава!!!