Під’їжджаю до будинку Георганова, ворота одразу відчиняються, впускаючи мою машину. У дворі — повний аншлаг. Артур і Діана з усіма дітьми, майже всі мої хлопці й десяток спецпризначенців у повній екіпіровці, ніби зібралися

✨Доброго дня, творча й читацька родино!✨ Чотири нових розділи “Між двома подихами” вже опубліковано. Але спочатку — подяка. ⚜️ Хочу подякувати талановитій авторці Лекса Т. Кюро за рекомендацію

Частинка з «Усе веде до нього». Запрошую до прочитання!) Коли я знову розплющила очі, навколо панувала абсолютна тиша. Переді мною простягався нескінченний чорний простір без стін, без вікон, без дверей. Чорна

Всім привіт! Хочу подітися візуалом до книги Ти лише моя. Оновлення кожного дня після 00:00. Трохи про мої творчі плани. Вже хочу дописати одну розпочату книгу та почати іншу. Мені дуже цікава ваша думка. Що вам

(Дякую за це чудове зображення мою читачку під ніком Marina) – З вами все гаразд? – знову пролунав його голос, і я спіймала себе на думці, що він досить приємний. – Можна мені води? – попросила я, щосили намагаючись