Вітаю, любі!!!

Запрошую до нового розділу роману, "Мажорка із села". 

Літня романтика набирає обертів.

Уривок.

— Давай допоможу! Кажи, що потрібно.

Я приємно здивована. Але мені не зручно навантажувати чоловіка своєю роботою.

Доки я зніяковівши гублюся, Давид сам забирає від мене аркуш зі звітом та калькулятор.

— Потрібно перевірити, чи вірно все пораховано.

— А чому ти не робиш це на комп’ютері? — дивується красень поруч.

— Тато вимагає, аби все було зроблено вручну.

Давид хмикає, і без жодного слова береться перевіряти мій звіт. Доки він працює, я сидячи поруч розглядаю його. Мені шалено подобаються його густі чорні брови. Темне мов ніч волосся. Довжелезні вії. Він зараз такий серйозний, але мені шалено хочеться пригорнутися до нього. Не можу відмовити собі в такому бажанні. Обережно торкаюся рукою його плеча, і таки притуляюся до нього. Давид одразу пригортає мене до себе, і заглядає мені в очі.

— Ще кілька хвилин, красунечко, і я весь буду у твоєму розпорядженні. — він коротким поцілунком цілує мене, а я шаленію від його ніжності та уваги...

Літня романтика тут...

Приємного читання!

Тихої ночі! 

Обіймаю!