—Тоді ти разом із своєю "стервою" тримайся подалі від мене, — її голос був твердим і рішучим. — Я не іграшка у ваших іграх.

Алан на мить мовчав, дивлячись на неї з дивним виразом обличчя, потім зробив крок ближче, змушуючи Рене відступити до стіни.

— Ти ніколи не була іграшкою, Рене, — прошепотів він, проводячи пальцями по її щоці.

Рене відчувала, як її серце шалено калатало, але вона не дозволила собі здатися.

— Тоді чого ти хочеш? — запитала вона, намагаючись триматися впевнено.

Алан лише посміхнувся, і перш ніж вона встигла сказати ще щось, його губи пристрасно накрили її. Поцілунок був гарячим і вимогливим, наповненим усіма тими почуттями, які вони так довго ховали. Рене, спочатку ошелешена, не витримала і відповіла йому, впиваючись пальцями в його футболку.

А потім Рене спробувала відштовхнути Алана, але його хватка була міцною. Її серце калатало, а дихання збилося.

— Відпусти мене, Алан! — її голос тремтів від гніву та збентеження.

Але він лише сильніше притиснув її до себе, змушуючи їхні погляди зустрітися.

— Що ти робиш? — гаркнула вона, намагаючись вирватися.

Нарешті Алан відступив, але Рене була вже на межі вибуху. Вона стиснула кулаки, її очі палали злістю.

— Більше не смій цього робити! — викрикнула вона, важко дихаючи. — І тримайся від мене подалі, зрозумів?!