Вітаю, любі ❤ 

Історія Улянки та Макса завершилась, але їхнє довго та щасливо продовжується. 

Попереду в них щасливе життя, безліч прекрасних моментів ❤

Дівчинка Хотинського

Уривок з епілогу : 

​​Я відправила Макса мити руки, а сама швидко взяла камеру в руки та включила запис.  

"Привіт з минулого...  

Зараз ми будемо прикрашати нашу першу ялинку, будемо зустрічати свій перший Новий рік, але точно не останній. 

Я хотіла сказати тобі дякую. Макс, я кохаю тебе з кожним днем все сильніше, і впевнена, що коли ми зараз дивимось це відео, вже з сивиною у волоссі та онуками на руках, я все ще неймовірно сильно кохаю тебе.  

Ти мій світ, ти той, хто змусив моє серце та душу знову відчути себе живими. Ти подарував мені більше ніж кохання, ти подарував мені весь світ.  

Нам довелося пройти крізь пекло, щоб зараз насолоджуватися раєм. 

Я кохаю тебе, дуже сильно. " 

А також новинка, історія про Града⭐ 

Як вам цей персонаж? ❤❤❤

Бешкетниця Града

Анотація : 

— Ну що ж, Катруся, роботу в охороні тобі не бачити, але ти мене зацікавила... Давай так: завтра о восьмій ранку я буду чекати тебе тут. Виконаєш завдання по стрільбі, і я обіцяю подумати над роботою, яка тобі ідеально підійде, – холодно кажу та спускаю погляд до її губ, що вона одразу ж помічає та стискає їх від злості.

— Для вас Катерина. І так, якщо ви запропонуєте мені якусь вульгарщину, жодна охорона не врятує вас від моєї кулі, яку я випущу в ваше коліно, Ярославе Градов, – дівчина стає в її очах стільки рішучості, стільки злості...

— До завтра, Катруся, – спеціально розтягую її ім'я, щоб позлити.

— Катерина... І вам також гарного вечора, – швидко промовляє та одразу ж йде геть.

Ну що за дитячий садок? Ось цього мені не вистачало до повного щастя – дівчиська.