Вітаю, любі! 

Сьогодні запрошую до знижки на історію кохання Микити та Кристини.

Три бажання під Новий рік — зимовий роман, події якого відбуваються напередодні Новорічних свят. Отож, буде казково, відверто, пристрасно та гаряче.

Уривок 

Кристина Вишневська буквально влетіла у фоє свого ресторану, її викликала адміністратор Аліна. За словами дівчини, в ресторані трапилося непорозуміння. Відвідувач закладу, не простий дядько, а якийсь крутелик. Він вимагає, вибачень та жадає почути їх, від власника ресторану.

Дівчина себе не пам’ятала від люті, адже її вирвали посеред процедури масажу. На початку осені вона підвернула ногу, і в результаті мала надірвані зв’язки, які ще досить солідно турбували її. Тому зараз не йшла, а розлючена, летіла до цього капризного відвідувача, «Щоб його там підняло та гепнуло. Що йому не так?». Сердилася в душі.

— Що трапилося? — Невдоволено поцікавилася з порогу в адміністратора.

— Там, якийсь треш. Я нічого збагнути не можу... Я... — Не могла двох слів до купи зв’язати Аліна.

— Гаразд, веди мене до столика. — Перебила дівчину.

Адміністратор йшла по переду, ведучи Кристину за собою у VIP зал. Увійшли в середину, і серце дівчини стислося від хвилювання, бо тут, як і годиться для п’ятниці, майже всі столики зайняті. Вишневська важко видихнула, «Адже цей тип, солідно заплямує їй репутацію». Не сумнівалася, що це швидше за все, хтось із конкурентів старається підставити її. «Знайшли час, у передсвятковий день. Мені ж ще зараз, з дівчатами по сиротинцях їхати».

Кристина видихнула і зупинилася позаду Аліни. Звузила зіниці, глянувши на відвідувача, який розвалившись сидів за столиком. Не знала цього чоловіка, і точно бачила вперше, але дорогущі речі, у які він був одягнений, говорили, про те, що це точно не офісний працівник. Один годинник на зап’ясті, розфарбованої татуюванням, широкої руки, чого тільки вартий. А персні, які були одягнені ледь не на кожний палець, це взагалі окрема тема. Масивний, золотий ланцюжок на шиї, що виднівся, крізь два верхніх, розстібнутих ґудзики сорочки, теж красномовно підкреслював статус чоловіка.

Як тільки вона зупинилася, відвертий погляд, цього досить привабливого чоловіка прикипів до неї. Від цього споглядання, Кристина зніяковіла та розгубилася.

Вишневська нервово облизнувши губи, ковтнула ком та взявши себе в руки, привіталася. Голос чомусь все одно зазвучав розгублено, що іще більше дратувало. Не розуміла, своєї спантеличеності.

— Ти кого мені привела? Я ж просив привести власника закладу... — Хрипким красивим голосом зірвався чоловік, розлючено зиркнувши на Аліну.

— Аліно Олександрівно, залиште нас. — Впевнено попросила Кристина. Різкість цього чоловіка, вмить привела її до тями.

Мимоволі глянула на супутницю чоловіка, яка зловтішно посміхалася. Вродлива шатенка одягнена у досить відверту, коктейльну червону сукню, теж поводилася досить зухвало, зверхньо помірявши Кристину.

— Я і є власник ресторану, — впевнено заговорила, та як належить представилася. — Кристина Андріївна Вишневська. Чим можу вам допомогти?

Книга тут...

Приємного читання!!!